Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Центр медичної реабілітації та санаторного лікування «Пуща-Водиця» і на сьогодні залишається установою, яка у разі масового спалаху захворювання на коронавірусну інфекцію готова прийняти на обсервацію військовослужбовців. Ще в березні тут провели комплексні навчання. Однак, за профілем «Пуща-Водиця» – все ж оздоровча установа.
З директором санаторію Валентином Лисенком неспішно йдемо територією, яка через відсутність відпочивальників перебуває у розпорядженні будівельників та ремонтників.
– Під час карантину є змога провести реставраційні, ремонтні й невеличкі будівельні роботи, – говорить Валентин Юрійович. – Наша установа має поважний вік, тому постійної уваги потребують інженерні комунікації.
Відомо, що будівництво головного корпусу велось у 1934-1935 роках у формах конструктивізму з елементами неокласицизму радянської доби. 1937-го в будинку поселили дітей республіканців-антифашистів, привезених з Іспанії. Одразу після Другої світової тут тимчасово розмістили німецьких спеціалістів-оптиків відомої фірми «Карл Цейс». І лише 1946 року споруду перетворено на головний корпус військового санаторію, спочатку розрахованого на 106 місць.
– Як правило, відпочивальники оцінюють привабливість оздоровчої установи по комфортних номерах, низці лікувальних процедур, меню в їдальні, – продовжує Валентин Лисенко. – А всі «процедури» за лаштунками комфорту – то справа адміністрації. Будемо відвертими: тривалий час пріоритетними у бюджетуванні були приморські санаторії, тому ми через брак коштів проводили здебільшого косметичний ремонт. Труби латалися лише у випадку прориву. Ось і вирішили карантинний період присвятити заміні старих силових кабелів, труб водопостачання та застарілої сантехніки.
Основний спальний корпус теж не з молодих – 1974 рік будівництва. Модну колись радянську «поліровку» поступово змінюємо сучасними зручними меблями. Але в коридорах все ж відчувається атмосфера «совдепії».
– Не все одразу, – реагує на мій коментар Валентин Юрійович. – Нині капітально відремонтували 18 номерів, оновили санвузли, меблі, двері. Комфортніше стало освітлення кімнат, придбали нові холодильники, телевізори.
Родзинка будь-якого санаторію – його лікувально-оздоровча база, яка теж потребує постійного оновлення й удосконалення. Басейн оздоровниці відтепер має плавний спуск до води для людей з проблемами опорно-рухового апарату.
– Тут теж є невидимі оку зміни, – зауважує Лисенко. – Адже нам удалося осучаснити життєво важливі комунікації ванни басейну, які не заміняли з 1975 року. Вдосконалили і систему фільтрації. Переобладнання зазнав й кабінет-басейн із підводним витягом хребта, призначений для пацієнтів з надважкими ураженнями опорно-рухового апарату й нервової системи. Він входить в систему оздоровчих заходів для військовослужбовців, які зазнали поранень і травм під час бойових дій.
Новим обладнанням поповнився і фізіотерапевтичний блок лікувального корпусу. Деякі прилади ще навіть практично не використовували.
– Відтепер маємо сучасне обладнання лазерної терапії і електротерапії, – коментує придбання новинок начальник санаторію. – В останньому приладі скомбіновано дуже багато видів струмів, близько 20. Тут і електростимуляція, динамотерапія та інтерференцтерапія. Цей апарат орієнтований в основному на поранених ветеранів війни і використовується для відновлення функцій м’язів після оперативних втручань. Маємо і надсучасний апарат для пасивного відновлення суглобів, в якому для кожного пацієнта підбираємо індивідуальну програму. Він теж передусім орієнтований на реабілітаційні процедури для ветеранів війни.
Завершилась імпровізована екскурсія для кореспондента АрміяInform на оновленому спортмайданчику.
– Його зручність уже випробували абітурієнти української військово-медичної академії, які на нашій базі складали вступні іспити, – зазначив Валентин Лисенко. – Є ще один приємний сюрприз для відпочивальників – 10 велосипедів, які нещодавно придбали. Тож, можна виконувати не лише пішохідні прогулянки лісом Пущі-Водиці, а й милуватися природою, крутячи педалі…
Що ж, як бачимо, карантинний період, попри відсутність відпочивальників, приніс колективу Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «Пуща-Водиця» певну користь. Залишилось дочекатися дозволу на відкриття курортного сезону.
