Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
27 липня 2002 року Україна пережила чергову трагедію. Під час проведення на військовому летовищі «Скнилів» у Львові авіашоу, присвяченого 60-річчю 14-го авіаційного корпусу Військово-Повітряних Сил України, внаслідок падіння СУ-27УБ загинуло 77 осіб, зокрема двадцять вісім дітей. Ще понад 500 людей визнані судом постраждалими.
Нагадаємо, в суботу 27 липня 2002 року фігури вищого пілотажу на СУ-27УБ було доручено виконувати досвідченому екіпажу пілотів першого класу групи «Українські соколи» — полковникам Володимиру Топонарю та Юрію Єгорову. У святковий день подивитися авіашоу на летовище прийшли близько 10 тисяч осіб.
На виконання демонстраційного пілотування був підготовлений МіГ-29УБ (№ 20) зі складу 114-ї бригади тактичної авіації. Але через погодні умови машина не змогла вилетіти з Івано-Франківська до Львова. Замість неї зі складу 9-го винищувального авіаційного полку було піднято Су-27УБ (№ 42 серійний № 96310425070).
О 12:52 за місцевим часом Су-27УБ під час завершення фігури вищого пілотажу «напівпетля», яку було виконано на дуже малій висоті з порушенням п.2.3 КЛЕ та виходом на критичні кути атаки, намагаючись перейти до горизонтального польоту та уникнути зіткнення із землею, зачепив стабілізатором дерево, потім — крилом бетонне покриття кермової доріжки. Далі врізався в Су-17М4Р 48 окремого гвардійського розвідувального авіаційного полку (Коломия) на землі, правим крилом зачепив штурманський ліхтар Іл-76ТД і, виконавши три оберти навколо осі центроплана, впав у натовп людей, які вийшли на аеродром, аби краще побачити виконання пілотування. Літак вибухнув і запалав. Обидва пілоти катапультувалися вже після контакту із землею та зазнали лише незначних пошкоджень внаслідок перенавантажень під час катапультування. Близько двадцяти машин швидкої допомоги та пожежні команди прибули для рятування потерпілих.
Пізніше на місці контакту Су-27УБ та Іл-76ТД знайдено останки близько дванадцяти людей.
Розслідуванням трагедії зайнялася Генеральна прокуратура України та спеціальна комісія Міністерства оборони України. Від самого початку було декілька версій причин аварії: технічна несправність літака, помилка пілотів, а також помилка в плануванні польотів, організації та розміщенні глядачів на летовищі. Пресцентр ГПУ зробив заяву, в якій причинами трагедії назвав погану організацію, підготовку та проведення авіашоу.
Конкретні звинувачення було висунуто проти пілотів: їм інкримінували відхилення від льотного завдання, низький професіоналізм і недбальство. Самі пілоти не визнавали своєї провини в аварії і вказували на погану організацію шоу, зокрема на те, що їхні польотні карти суттєво відрізнялися від місцевості, де мали бути проведені маневри.
До відповідальності за трагедію було безпосередньо притягнено 10 осіб. Людей, причетних до авіашоу, та льотчиків визнали винними у скоєнні аварії через недбалість та невиконання плану польоту. До 6 років тюремного ув’язнення було засуджено генерал-майора Анатолія Третьякова, який виконував обов’язки командувача 14-го авіаційного корпусу. Також 5 років отримав керівник польотів із землі підполковник Юрій Яцюк. Льотчик Володимир Топонар отримав 14 років ув’язнення, а льотчик Юрій Єгоров — 8 років. Окрім того, Військовий апеляційний суд Центрального регіону України постановив стягнути за знищений винищувач з Топонаря 7,2 мільйона гривень, з Єгорова — 2,458 мільйона, з Третьякова та Яцюка по 800 тисяч гривень. З часом суми стягнень були зменшені. Також було порушено справи проти чотирьох інших генералів ВПС України. Пілоти відмовилися визнавати себе винними у тому, що сталось.
Скнилівська трагедія, яка стала фатальним поєднанням прикрого випадку з чинником людської безвідповідальності й недбалості, назавжди залишиться чорною датою в сучасній історії України. Щороку потерпілі й родичі загиблих у тій страшній авіакатастрофі проводять меморіальні заходи, аби вшанувати всіх, хто загинув.
До річниці трагедії у Львові на вулиці Авіаційній, що біля летовища, звели каплицю. Біда тоді згуртувала багатьох людей. Благодійники з усього світу, волонтери допомагали потерпілим і їхнім родинам. Каплиця всіх Святих українського народу і жертв Скнилівської трагедії на вулиці Авіаційній стала місцем прощання і місцем зустрічі одночасно.
77 каменів біля неї нагадують про обірвані життя людей, які захоплено дивилися в небо…
Довідка. До трагедії на аеродромі «Скнилів» наймасштабнішою була катастрофа на авіашоу в німецькому місті Рамштайн на військово-повітряній базі США. 28 серпня 1988 року три з десяти реактивних літаків зіткнулися й загорілися в повітрі. Один з них упав на глядачів. Тоді загинули 70 людей, на місці померли 31 глядач і троє пілотів. Пізніше від травм у лікарнях померли ще 36 осіб. Понад 400 людей зазнали травм різного ступеня тяжкості.
11 вересня 1982 року також у Німеччині, в місті Мангайм, катастрофа відібрала життя 46 людей. Під час святкування Міжнародного дня дирижабля на автомагістраль упав військовий вертоліт США з 46 парашутистами на борту. Всі загинули.
Незадовго до Скнилівської трагедії, 26 липня 1997-го, на авіашоу в бельгійському Остенде під час виконання фігури вищого пілотажу не впорався з керуванням біплан Королівських ВПС Йорданії. Загинули 8 глядачів і пілот, травм зазнали 57 людей.
У 1952 році трагедія сталася у Великій Британії на авіашоу в Фарнборо. Реактивний винищувач вибухнув у повітрі та впав на глядачів. Загинули 65 людей.
