Технологічний розвиток людства нерозривно пов’язаний із розвитком оборонно-промислового комплексу. Саме останній швидко абсорбує технологічні ноу-хау і, що найважливіше, масштабує їх…
24 липня Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України (ЦНДІ ОВТ ЗСУ) відзначає чергову річницю від дня створення. Як провідна науково-дослідна установа, Інститут проводить фундаментальні, пошукові й прикладні дослідження з наукового обґрунтування пріоритетних напрямків військово-технічної політики (ВТП). Зокрема щодо створення новітнього озброєння, розробок і модернізації, продовження ресурсу й утилізації ОВТ, засобів ураження та боєприпасів, техніки і засобів спецпризначення, оборонних технологій і оборонно-промислового комплексу. Надає науково-методичне забезпечення державних цільових оборонних програм розвитку ОВТ, Державного оборонного замовлення, міжнародного військово-технічного співробітництва (ВТС), науково-технічний супровід розробок і модернізації, продовження ресурсу та утилізації ОВТ. Також забезпечує функціонування системи охорони інтелектуальної власності під час наукових досліджень.
У яких системних дослідженнях беруть участь фахівці Інституту? Науково-технічний супровід яких дослідно-конструкторських робіт (ДКР) виконували останнім часом? Над реалізацією яких перспективних проєктів і напрямків роботи працюватимуть? Про це і не тільки в інтерв’ю нашого кореспондента з начальником ЦНДІ ОВТ ЗСУ генерал-майором Ігорем Чепковим.
Досліджують перспективи розвитку та надають обґрунтування науково-технічних напрямків розвитку ОВТ за видами ЗС України
– Ігорю Борисовичу, фахівці установи беруть активну участь у дослідженнях пріоритетних напрямків формування воєнно-технічної політики у сфері розробок і модернізації ОВТ. Які досягнення можете відзначити?
– Наукові дослідження за цими напрямками мають системний характер. Насамперед, спрямовані на організацію ефективного процесу оснащення сил оборони України сучасними зразками озброєння та військової техніки.
Зокрема, це наукові дослідження, спрямовані на розробку основних напрямів розвитку ОВТ на довгострокову перспективу, Концепції воєнно-технічної політики й окремих цільових програм розвитку ОВТ та Державного оборонного замовлення на три роки. Такі документи не залишаються без нашого наукового обґрунтування. До речі, за участю інституту розроблено й затверджено Президентом і урядом усі чинні й попередні довгострокові, середньострокові й короткострокові документи оборонного планування в частині розвитку озброєння та військової техніки.
Інститут постійно досліджує перспективи та обґрунтування науково-технічних напрямків розвитку ОВТ за видами ЗСУ. Щорічно аналізує технічний стан основних видів озброєння та техніки, експлуатації нових (модернізованих) їх зразків із прогнозуванням еволюції технопарку війська на найближчі 5 років.
Наведу кілька прикладів. Так, для посилення ППО країни ми провели системний аналіз вибору пріоритетних напрямків удосконалення зенітного ракетного озброєння. Зокрема, вибору варіанту розробки (придбання) ЗРК середньої дальності для потреб Повітряних Сил. Визначено і тактико-технічні вимоги до обрису такого комплексу для його створення оборонними підприємствами України.
Цього року (в межах відповідної науково-дослідної роботи) здійснено обґрунтування доцільних шляхів розвитку системи ОВТ військ ППО на період до 2030-го. Це дозволяє формувати конкретні програмні заходи розвитку на середню і довгострокову перспективу.
Виокремлю тут перспективи заміни парку бойових літаків, які полягають у науково-методичному забезпеченні процесу вибору перспективного багатоцільового літака для потреб армії, локалізації ліцензійного виробництва, технічного обслуговування та навчання льотного й інженерно-технічного складу на території України.
Інститут розробив методику програмного порівнювання зразків ОВТ за коефіцієнтом технічної досконалості й критерієм «ефективність-вартість» дослідного і зразків-аналогів.
У пріоритеті – модернізація танків, БМП, оперативно-тактичного ракетного комплексу, систем залпового вогню, протитанкових ракетних комплексів, боєприпасів, бойових літаків (зокрема безпілотних)
– Науково-технічне супроводження яких ДКР відбулося останнім часом? Які роботи зі створення новітніх та модернізації нинішніх зразків ОВТ можете згадати?
– Нині Інститут здійснює науково-технічне супроводження близько 250 дослідно-конструкторських робіт зі створення нових і модернізації нинішніх зразків ОВТ. Наші фахівці залучені до фундаментальних досліджень з оборонної тематики інститутів Національної академії наук України (за пів року завершено супровід 21 НДР, відкрито до НТС 25 нових проєктів).
Насамперед це ДКР зі створення і модернізації танків, БМП, оперативно-тактичного ракетного комплексу, систем залпового вогню, протитанкових ракетних комплексів, боєприпасів різних типів (зокрема високоточних), бойових літаків (зокрема безпілотних), керованих авіаційних ракет, зенітних ракетних комплексів, РЛС, корвета, катерів різних типів, ракетних комплексів морського й наземного базування, засобів зв’язку та автоматизації, машини РХБ розвідки, багатофункціональних автоматизованих станцій перешкод, нетрадиційної зброї тощо.
Зокрема, в інтересах Сухопутних військ супроводжуємо модернізацію РСЗВ 9К58 «Смерч» і БМ-21 «Град»; розробку 155-мм самохідної гаубиці «Богдана»; модернізацію ПТРК «Штурм-С»; розробку далекобійного мобільного мінометного комплексу на базі спеціалізованого броньованого авто; модернізацію танка Т-64Б (Т-64БВ); розробки: основного бойового танка для потреб ЗСУ, важкої БМП, лінійки 122-мм боєприпасів до РСЗВ «Град» і артилерійських боєприпасів калібру 155 мм, а також багатофункціонального ракетного комплексу.
Наразі представники Інституту працюють і за напрямком розвитку морських озброєнь і техніки ВМС, а саме – розробки протикорабельного ракетного комплексу наземного базування, створення берегового заобрійного комплексу виявлення надводних цілей та видачі цілевказівки комплексу 360МЦ. А ще – будівництво десантно-штурмового катера, переобладнання середнього морозильного траулера в середній розвідувальний корабель, розробка технічного проєкту ракетного катера.
Цього року ми розробили концептуальні інформаційно-аналітичні матеріали «Загальний аналіз військово-технічної політики та забезпечення ключових елементів життєвого циклу ОВТ у Збройних Силах України».
Інститут бере активну участь в актуалізації і продовженні строку виконання Державної цільової оборонної програми розвитку озброєння та військової техніки. Це нова форма реалізації таких програм, і ми розвиваємо її спільно з Департаментом військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони й іншими підрозділами відомства, Генерального штабу ЗСУ, громадськими організаціями.
Є, звісно, певні невирішені питання. Так, ми визначали доцільність і можливість модернізації зенітної ракетної системи С-300В1 оборонними підприємствами країни. Але, на жаль, остаточне рішення з відкриття відповідної дослідно-конструкторської роботи не ухвалено.
Є плани взяти участь у державних випробуваннях
44 дослідних зразків ОВТ
– І наостанок. Ігорю Борисовичу, яких показників у науковій та науково-дослідній діяльності плануєте досягти до кінця поточного року? Над реалізацією яких перспективних проєктів та напрямків роботи зосереджуватимете увагу?
– До кінця року плануємо завершити дослідження 15 науково-дослідних робіт з актуальних питань воєнно-технічної політики України і розвитку ОВТ сил оборони. Плануємо взяти участь і в державних випробуваннях 44 дослідних зразків ОВТ, 30 попередніх випробуваннях та у 9 визначальних відомчих випробуваннях нових та модернізованих зразків озброєння й військової техніки. Зокрема, державних випробуваннях 30-мм ручного гранатомета РГ-1; вантажівки підвищеної прохідності «Богдан» (МАЗ); бронеавтомобілів «Варта» й «Отаман»; мобільного протитанкового ракетного комплексу «Кларнет»; модернізованих: літака МіГ-29, вертольота Мі-8МТ(МТВ) і ЗРК 2К12М1 «Куб»; десантного катера «Кентавр-ЛК» тощо.
Крім того, братимемо участь у розробці Плану оборони України, Державного оборонного замовлення на 2021 рік, законів України «Про оборонно-промисловий комплекс України», «Про створення та виробництво озброєння, військової і спеціальної техніки», «Про військово-технічне співробітництво України з іноземними державами».
Також Інститут планує підвищити ступінь автоматизації наукових досліджень за рахунок застосування нової обчислювальної техніки із сучасними пакетами прикладних програм (ANSYS, Projectmanagements тощо). Зокрема з моделювання процесів функціонування зразків ОВТ, оцінки їх науково-технічного рівня й бойового потенціалу. Прогнозування напрямів розвитку і вдосконалення озброєння та військової техніки.
Фото з архіву ЦНДІ ОВТ ЗС України
