Технологічний розвиток людства нерозривно пов’язаний із розвитком оборонно-промислового комплексу. Саме останній швидко абсорбує технологічні ноу-хау і, що найважливіше, масштабує їх…
Почесні найменування пов’язують сучасні військові частини з видатними діячами, місцевостями чи визначними подіями української історії.
Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія.
21 лютого 2014 року Президент України присвоїв Воєнно-дипломатичній академії ім’я Євгенія Березняка.
Євгеній Степанович Березняк (1914–2013) — український педагог і письменник, генерал-майор, ветеран Другої світової війни.
На початку війни освітянина Євгенія Березняка залишили для підпільної роботи в Дніпропетровську. Понад два роки він перебував у підпіллі, де проводив підривну роботу. Після визволення міста від нацистських загарбників у грудні 1943 року був призначений на посаду завідувача сектору інформації Дніпропетровської обласної ради, але вже в січні 1944 року представники розвідувального управління штабу 3-го Українського фронту, поінформовані про роботу Березняка в підпіллі, запропонували йому навчання у розвідувальній школі.
У липні 1944-го Євгеній Березняк успішно склав випускний іспит, завданням якого було легалізуватися з фальшивими документами в москві та розпочати збір розвідувальної інформації, і з відзнакою закінчив розвідувальну школу.
Того ж місяця він прибув до штабу 1-го Українського фронту, який дислокувався в місті Проскурів (нині — Хмельницький). У штабі фронту Євгеній Березняк був призначений командиром розвідувальної групи, отримав псевдонім «Голос» та розпочав підготовку до виконання завдання в окупованому Кракові з метою розвідки системи оборони німецьких військ на підступах до міста.
У ніч з 18 на 19 серпня 1944 року розвідувальна група, яку очолював Березняк (на той час — капітан «Михайлов»), десантувалася в районі Кракова. В цілому за час роботи в тилу противника, до 23 січня 1945 року, розвідувальна група під командуванням Є. С. Березняка повністю викрила краківське угруповання німецьких військ. Всього командування фронту отримало від групи Березняка понад 140 радіограм з цінними розвідувальними відомостями щодо військ та об’єктів нацистів, розташованих у Кракові та його передмістях. Ці відомості мали дуже важливе значення для планування та успішного проведення військами 1 Українського фронту операції з розгрому краківського угруповання противника. Практично своїми діями розвідгрупа Березняка врятувала Краків від руйнування.
Але після повернення не оминули його численні перевірки у перевірочно-фільтраційних таборах НКВС. Повністю реабілітували Є. С. Березняка тільки через 20 років після закінчення Другої світової війни завдяки періодичним публікаціям у пресі та зйомкам декількох документальних фільмів і телепередач.
Після завершення Другої світової війни він знову повернувся на педагогічну ниву, захистив кандидатську дисертацію, написав п’ять монографій та понад 100 наукових публікацій, став заслуженим вчителем України.
У 2001 році Євгену Степановичу Указом Президента України «за особисту мужність і відвагу, героїзм і самопожертву, проявлені під час виконання особливо важливих завдань» присвоєно звання Герой України, а Указом Президента України у 2005 році — військове звання «генерал-майор».
Розпочавши війну, росія намагається вкрасти історичну пам’ять України, привласнивши, серед іншого, подвиг українського розвідника. Однак дорогу до людей правда знаходить завжди. За своє довге та складне, але водночас яскраве життя Герой України Євген Березняк став для багатьох розвідників справжнім Вчителем та прикладом самовідданого виконання службових обов’язків і любові до України. Свідченням цьому є присвоєння воєнно-дипломатичній академії його імені.
