Як відомо, нещодавно відбулася знаменна подія: SpaceX, компанія відомого і неординарного американського підприємця Ілона Маска, у рамках здійснення своєї програми доступного глобального супутникового інтернету Starlink вивела на орбіту чергові 58 супутників, тож тепер число запущених супутників Starlink досягло 538.
Аналіз відкритих інформаційних джерел дозволяє стверджувати, що світова спільнота загалом позитивно сприйняла ініціативу глобального супутникового інтернет-покриття від Ілона Маска. Адже це дозволить значно розширити комунікаційні можливості населення планети, пришвидшити обмін науковою, дослідницькою інформацією, проводити екологічний моніторинг тощо. Єдині, кому втілення проєкту Starlink уже «заважає жити» це… як не важко здогадатися – Російська Федерація.
АрміяInform провела аналіз наявної інформації. Тож спробуємо по пунктах пояснити, чому нинішніх кремлівських керманичів так непокоїть реалізація цього проєкту.
Маск планує вивести на навколоземну орбіту 12 тисяч невеликих супутників Starlink
Отже, загалом планується вивести на навколоземну орбіту 12 тисяч невеликих супутників, а почати надавати послуги доступу в інтернет Маск хоче після того, як число апаратів Starlink на орбіті досягне 800 одиниць. І, як передбачається, вже до кінця року супутниковий інтернет від Ілона Маска з’явиться в північній частині США та Канаді. А південні штати Америки планується покрити до початку цієї осені. Очікується, що до кінця 2021 року широкосмуговий доступ в інтернет від Starlink стане доступний по всьому світу.
І ось вам перший чинник, що непокоїть Кремль, – доступ до мережі інтернет Starlink ніяк не пов’язаний з наявністю наземної інфраструктури! Отже, стануть покриті території, на яких раніше можна було отримувати доступ в інтернет тільки через дорогі термінали двостороннього супутникового інтернету Vsat або через ще більш дорогі системи типу Inmarsat, Globalsat, Thuraya. Простою мовою, Starlink дозволить отримати стійке інтернет-з’єднання хоч із нетрів амазонських джунглів, хоч з центру сибірської тайги. Відповідно, проєкт російської внутрішньої незалежної мережі «Чебурнет», про який пафосно заявляли тамтешні керманичі, можна сміливо зливати у виходок.
Водночас нинішня влада Росії неодноразово в напівофіційному порядку висловлювала невдоволення проєктом Starlink, вважаючи його порушенням «суверенітету Росії та інших країн». Дійсно, наразі з перемінним успіхом влада намагається зарегулювати інтернет наземний, а тут ще така напасть з космосу – інтернет від Ілона Маска. Ситуація – не дуже й оптимістична для російської держави в тому сенсі, що руки виявляються зв’язані за будь-якого методу протидії.
Насамперед, протиставити конкуруючу російську систему, яка була б працюючою альтернативою (до прикладу, система ГЛОНАСС – «конкурент» американської GPS), росіяни фізично не можуть. Одіозний Рогозін з «Роскосмоса» тільки-тільки оговтується від наслідків свого невдалого, як з’ясовується тепер, жарту про «космічний батут». Ілон Маск офіційно підтвердив, що «батут» таки працює! І він може бути просторим, комфортним і ефективним. На відміну від тісних допотопних шкаралуп, які досі використовує РФ для доставки своїх космонавтів на орбіту.
Російський проєкт «Сфера» – не більше, ніж мильна бульбашка
Натомість, «Роскосмос», здебільшого зайнятий веденням PR щодо того, що в Росії колись (але навіть у разі успішного результату, ніяк не раніше 2025 року. – Прим. авт.) з’являться нові космічні пілотовані кораблі серії «Орел». Тільки от у саморекламному угарі вони забувають підкреслити, що під проєкт «Орел» потрібно ще доробити нові ракети «Ангара-А5В» і «Ангара-А5М», які поки що жодного разу не літали. У 2014 році був тільки один тестовий пуск прототипу «Ангара-А5». Тут вже не до запуску тисяч інтернет-супутників. Хоча, заради об’єктивності, треба сказати, що є проєкт російської супутникової системи зв’язку «Сфера», яка має на увазі запуск близько 600 супутників зв’язку. Про це 18 липня цього року повідомила пресслужба «Роскосмосу». Мовляв, цю програму внесуть на остаточне затвердження уряду найближчим часом.
Однак, проблема зі «Сферою» проста: проєкт є, обіцянки є. А на 2020 рік фінансування не виділили. У поточній ситуації світової економічної кризи фінансування на 2021 рік чекати тим більше не доводиться. Знову ж таки, треба враховувати, що, за відомостями державного інформаційного агентства РІА «Новини», для запуску системи в повному обсязі – необхідно запустити в космос 148 ракет, з яких 24 – нові важкі ракети «Ангара-А5». Поточну ситуацію з новими ракетоносіями у РФ ми вже навели вище. Отже, проєкт «Сфера» – не більше, ніж мильна бульбашка, призначена для створення інформаційного шуму навколо «космічної величі» країни-агресора. А відтак і для «розпилу» бюджетних асигнувань між членами кремлівської верхівки та корпорації «Роскосмос».
Заглушити Starlink, як «Голос Америки» у 70–80-х роках, уже не вдасться
До жаху прихильників інформаційної ізоляції Російської Федерації, технічної можливості масово «глушити» відповідні частоти мережі Starlink не буде навіть у густонаселених містах.
Це абсолютно не те ж саме технічно, що глушити у 1970-х і 1980-х роках короткохвильові трансляції радіостанцій «Свобода» і «Голос Америки», коли можна було на Москву поставити кілька глушилок і тему закрити.
Для Starlink використовують частоти Ku-діапазону (10,7 … 18 ГГц) і Ka-діапазону (26,5 … 40 ГГц), які куди більш «енергоємні» і при цьому поширюються тільки в прямій видимості.
Так що поставити кілька глушилок 11-40 ГГц на місто – не вистачить! Їх потрібно розміщувати за типом стільникових базових станцій, причому з чималими потужностями передач, і це створить такий рівень «електросмогу», що випромінювання від вишок зв’язку 4G і 5G здадуться «курортом»! І без жартів, якщо московська влада таки наважиться на цей крок, то ситуація із баштами-випромінювачами з роману братів Стругацьких «Населений острів» стане цілковито реальною. А відтак, спалахів викликаних такими випромінюваннями захворювань – не уникнути.
Плюс всілякі перешкоди мереж мобільного та фіксованого зв’язку, не кажучи вже про прийом цифрового супутникового телебачення і Vsat інтернету.
Водночас користувачу нічого не завадить, скажімо, розмістити будь-який комп’ютерний термінал всередині заземленої металевої коробки (наприклад, корпусу від старої мікрохвильовки. – Прим. авт.). І в такий спосіб «відсікти» вплив розташованих на рівні землі передавачів-глушилок. Відомо ж, що в РФ на кожну глушилку знайдеться по три вмільці обійти її обмеження.
До слова, термінал Starlink являтиме собою плоску антену у вигляді фазованої антенної решітки розміром з… коробку від піци (близько 50 сантиметрів у діаметрі), яка може бути розміщена на будь-якій горизонтальній площині. Наступна фаза розгортання системи Starlink, яка буде реалізована до 2024 року, передбачає перехід на використання частот V-band, тобто 40 … 75 ГГц. А супутникове угруповання буде розміщене на низьких орбітах – близько 335 кілометрах над земною поверхнею.
Якщо вже соцмережу «Телеграм» в РФ заблокувати не вийшло, хоча був повний фізичний доступ до всіх магістральних каналів інтернет-зв’язку. То цікаво, як кремлівські керманичі можуть взагалі намагатися заглушити інтернет з супутника, який поширюється на різних динамічно мінливих радіочастотах?!
Крім того, слід відзначити, що будь-які спроби глушіння Starlink матимуть однозначні санкційні наслідки. Будь-яка спроба викличе тиск на Росію як в політичній площині, так і по лінії організацій типу Міжнародного союзу електрозв’язку, через учасників інших міжнародних договорів і організацій. Поки не видно ознак, що керівництво РФ готово на щось, окрім «невдоволення» і озвучення віртуальних суперпроєктів.
Єдиний вихід для московського керівництва – наслідувати ідеї чучхе
Утім, не слід забувати, що РФ – країна з погано замаскованими терористичними схильностями. Можуть декларувати одне, а насправді робити капості. Існує інформація на рівні кулуарних чуток щодо того, що російські чиновники обговорювали, мовляв, в разі чого, можна і фізично заважати на орбіті супутникам Маска. Зважаючи на те, що ще за часів СРСР проводились дослідження на тему «зоряних воєн» проти сателітів противника, чутки можуть бути більше, ніж просто чутками. З огляду на те, що супутників Starlink тисячі, то технічно це можливо лише із застосуванням бойових лазерів. Але сумнівно, що російські ВКС мають таку зброю. Сучасний рівень РФ в такого роду операції – запустити в космос декілька тонн щебеню на орбіти відповідної висоти, зустрічним курсом до супутників Starlink.
Але це, звичайно ж, марення хворої уяви, і на це ніхто не піде без початку дійсно гарячої світової війни. По-перше, це буде означати величезну шкоду для всіх космічних запусків на багато років вперед за рахунок засмічення навколоземної орбіти. Кремль навряд чи готовий платити за шкоду, завдану всім іншим космічним державам. По-друге, Росія, під час спроби відключення країни від глобальної мережі Інтернет, безумовно, сприйме це як військову атаку, і як Casus Belli (привід для війни. – Прим. авт.). Звісно, московіти дістануть свою ядерну «палицю», але точно так само вчинять і США в разі атаки на супутники компанії Starlink. Адже це буде явна атака на державні інтереси США, з якими бізнес-корпорації Ілона Маска, звичайно ж, пов’язані.
Влада РФ може піти й давно освоєним шляхом заборони імпорту відповідних комп’ютерних терміналів. Але, не так-то це просто. Є безліч варіантів доставки повз заборону: від ввезення «у валізі», до імпортування розібраних електронних плат терміналів. Спробуйте знайти на митниці посадовця, який «на око» відрізнить призначення компонентів радіоелектронної апаратури. А на російській митниці й поготів! До того ж громіздкі частини терміналів, за наявності попиту, місцеві «кулібіни» неминуче навчаться робити на місцях. Та й з огляду на те, що, попри всі зусилля відповідних органів РФ, до країни все одно ввозяться тонни заборонених вантажів, хіба можна буде гарантувати відсутність можливості ввезти «термінальчики»? Єдиний вихід для московського керівництва – наслідувати ідеї чучхе і запроваджувати самоізоляцію в стилі Північної Кореї з перериванням усіх економічних зв’язків з іншими країнами, поштового зв’язку, авіаперельотів і взагалі перетину кордонів тощо. Втім, постає питання, чи готова Росія на це заради контролю інтернет-трафіку? Звісно, їм би кортіло. Але втримати владу в такому випадку путінському режиму буде нереально. Приклад масових протестів у Хабаровську тому підтвердження. Адже людей збурило якраз намагання федерального уряду «замовчати» проблему. Не вдалося – інформація про багатотисячні мітинги завдяки інтернету стала відома світові.
Водночас не варто говорити лише про Starlink Ілона Маска. Проєкти, подібні до цього, будуть ще. До прикладу, майже аналогічна розробка була в британської компанії OneWeb. Інвесторами її стали компанії Qualcomm, Virgin Galactic, Samsung, Boeing і Telesat. Конкуренція у сфері високих технологій – одна з ознак прогресу. І це нормально, якщо у світі постійно впроваджується щось нове, що робить життя людей зручнішим і комфортнішим. Але до здорової конкуренції на ринку високих технологій РФ, як підтверджує практика останніх десятиліть, абсолютно не здатна. Крадені технології видаються за власні розробки, виділені на науку бюджетні кошти осідають у кишенях членів кооперативу «Озеро». А глобальні проєкти, на які московська влада не може накласти лапу, викликають у неї лише мстиву заздрість та дипломатичні «смикання». Втім, для реальних гравців на ринку технологій майбутнього це радше стимул для продовження дій: «батут» же ж працює, еге ж?!
Фото та відео з мережі Інтернет
