Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Нещодавно цілий заступник глави російського МЗС Андрій Руденко, який курує питання відносин з країнами СНД, півтори години «заливався солов’єм» про «миролюбну» російську політику. Це було інтерв’ю російському пропагандистському агентству ТАСС, яке відбулося в онлайн-форматі.
Розпочав цей парад цинізму заступник гендиректора ТАСС Михайло Глузман, який був головним (і єдиним) «вопрошателем». Наведу початок бесіди мовою оригіналу:
Михайло Глузман: «Вы отвечаете за практически весь круг вопросов отношений со странами СНГ и даже шире, всего постсоветского пространства. Мы привыкли эти страны, большая часть из которых являются нашими прямыми соседями, воспринимать, как очень близкие. (Вважайте своїми. – Авт.) Но есть ощущение, что в последние годы у этих стран наблюдается вектор повышенной «самостійності» (На кого це він натякає? – Авт.), ухода от близких связей с нами. Что нужно сделать, что бы у нас с этими близкими нам странами были союзнические отношения?»
Відчуваєте? Майже 30 років колишні радянські країни є суверенними, а росіян дивує «вектор повышенной «самостійності». Мені здається, що відповідь на це питання очевидна. Щоб були партнерські відносини, Росії просто слід відмовитися від «братньої любові» до цих держав.
Але ж надамо слово заступнику міністра Андрію Руденку. Чиновник одразу підтвердив, що «ближнє зарубіжжя є особливою, пріоритетною частиною російської зовнішньої політики». Іншими словами, росіяни сприймають ці країни частиною своєї імперії, і в спокої їх не залишать. Один зі спільних чинників, вважають у російському МЗС, це те, що переговори з дипломатами цих країн ведуться російською мовою, і це є «тією «скрепою», яка поєднує наші держави». Напрошується очевидна відповідь: якщо російські дипломати не в змозі вивчити українську чи, наприклад, грузинську, то доводиться спілкуватися з ними російською. А на їхню думку – це «скрепа»…
І все було б у «миролюбної» РФ у повному порядку, але є ще в них вороги.
– США в рамках загальної політики стримування Росії зацікавлені у створенні на периметрі кордонів РФ певних наривів, які змушуватимуть нас використовувати наявні ресурси для протидії таким загрозам, – заявив Руденко.
Це він про що? Про Придністров’я? Північну Осетію чи про Абхазію? А може, він натякає на «ЛНР» та «ДНР», де російські військові навіть знаки розрізнення не знімають?
Не буду далі цитувати ту нісенітницю, яка півтори години неслася з вуст російського дипломата. У ролі «вишеньки на торт» у цьому потоці цинізму наведу слова Руденка щодо російсько-українських відносин.
– З боку України чуємо войовничу риторику, яка явно провокується штучно, – з приводу можливих військових планів Росії щодо України. Хочу запевнити, що ніяких таких планів немає і бути не може, – наголосив російський дипломат.
Тут у мене дипломатичні вислови закінчуються… Тому наведу реакцію заступника міністра закордонних справ України Василя Боднара, яку він розмістив у Twitter:
«Може, у МЗС РФ і немає таких планів, хоча дуже сумнівно. Багато неправди і маніпуляцій щодо України йде саме від МЗС РФ. А ось що роблять російські військові на тимчасово окупованих українських територіях Криму та Донбасу, для чого нові бази вздовж кордону, активна розвідка?» – написав український дипломат.
