На даний момент сержантський корпус Збройних Сил України, в який входить понад 250 тисяч сержантів і старшин різних родів і…
Кореспонденти АрміяInform продовжують розповідати про переваги вивчення іноземної мови для військовослужбовців. В інтерв’ю для нашого ресурсу досвідомподілився кандидат юридичних наук, полковник юстиції, професор кафедри правового забезпечення Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олег Гущин.
За словами офіцера, сама по собі іноземна мова є предметом дослідження лише для філологів. Для нього вона – засіб осягнення світового масиву знань, запорука успішної міжособистісної комунікації, зокрема, з іноземними колегами.
«Побачити, як працює багатонаціональний контингент та його підрозділи, як ухвалюють рішення на застосування сили»
‒ Коли вперше усвідомили важливість вивчення іноземної?
‒ Фахову освіту здобував після розпаду Радянського Союзу і народження незалежної держави. Маєте зрозуміти ті часи – впала «залізна завіса», Україна відкривалась світові, і ми мали спілкуватись з іноземцями однією мовою. На початку 2000-их у Збройних Силах було небагато офіцерів, які володіли іноземною на рівні, достатньому для спілкування не лише на побутові теми. Після випуску з Військового інституту мене стали залучати до заходів міжнародного військового співробітництва.
Першим серйозним викликом стала участь у міжнародних навчаннях Sea-Breeze. Два тижні фахової англомовної комунікації з представниками багатьох держав буквально перезавантажили свідомість. Саме тоді впевнився у правильності стратегічного шляху, обраного нашою державою, і важливості комунікації з іноземними колегами однією мовою.
‒ Фаховий вишкіл із англійської здобули у військовому інституті?
‒ У ті часи вивчення іноземної не було пріоритетом для гуманітарних, не філологічних, напрямків підготовки. Мені пощастило – я мав значний багаж знань зі школи. До того ж система навчання нівелювала тих, хто виходив за певний середній рівень, про індивідуалізацію не йшлось. На заняттях з іноземної було нецікаво, тому підтримував англійську самотужки. Ініціативи запровадження всеосяжного підходу до вивчення іноземних мов у війську вважаю абсолютно правильними та необхідними. Головне – обрати найефективнішу модель навчального процесу.
‒ Як англійська мова допомагала після навчання?
‒ Після закінчення англомовних курсів підготовки офіцерів для багатонаціональних штабів у Національній академії оборони України (нині Національний університет оборони імені Івана Черняховського ‒ Ред.) брав участь у миротворчій місії в Косово як юридичний радник. Це був досвід уже іншого характеру – у реальній обстановці побачити, як працює багатонаціональний контингент та його підрозділи, як ухвалюють рішення на застосування сили, оформляють документи бойового управління і як здійснюється комунікація з вищими штабами. У цьому випадку відсутність мовного бар’єру є вирішальним – швидко інтегруєшся і стаєш повноцінним учасником відповідних процесів.
«Курсанти зможуть оперувати англійською юридичною термінологією. Важко? Безперечно, адже навіть для філологів це неабиякий виклик»
‒ У Миротворчій місії англійська була на достатньому рівні у всіх офіцерів?
‒ На початку 2000-их мало хто володів англійською на рівні, достатньому для фахового спілкування з іноземними колегами. Хоча, військова підготовка українців практично була однією з кращих. Для спілкування з іноземцями залучали штатних перекладачів. Тому не в останню чергу якість взаємосумісності в багатонаціональних контингентах залежить й від мовних компетенцій їхніх учасників.
‒ Усе ширша інтеграція в структури Північноатлантичного Альянсу й світового безпекового середовища дає змогу залучати українців до міжнародних заходів. Які з них найбільше запам’яталися?
‒ Правові аспекти збройних конфліктів та боротьби з тероризмом вивчав у спеціалізованому навчальному центрі Збройних Сил Туреччини, воєнні аспекти захисту прав людини опановував у Оборонному інституті міжнародних правових досліджень Сполучених Штатів, а практичних навичок викладання міжнародно-правових дисциплін набував у Міжнародному інституті гуманітарного права в Італії.
Торік брав участь у міжнародному форумі з права збройних конфліктів у Італії та навчанні в Женевській академії гуманітарного права та прав людини. Обмін думками, живе спілкування, дискусії й полеміка з представниками інтелектуальної еліти – найвдаліший та ефективний формат для самовдосконалення та підвищення рівня володіння іноземною.
‒ Вивчення англійської у військовому інституті нині – пріоритет?
‒ Один із, але не єдиний. Сучасний підхід до навчального процесу побудований на системності, поєднанні курсантами фахових і загальних компетентностей, включаючи мовні. Переконаний: найкращий фахівець – це фахівець своєї справи, що володіє іноземною мовою з урахуванням спеціальності. Саме тому під час навчання використовуємо досить важкий, проте ефективний метод – викладання деяких правових дисциплін іноземною. Наприклад, започаткували англомовні спецкурси з права збройних конфліктів, повністю побудованого на новітній редакції угоди НАТО про стандартизацію STANAG2449Training in The Law of Armed Conflict, а також із права міжнародної безпеки. Курсанти зможуть оперувати англійською юридичною термінологією й досліджувати джерела міжнародного права і судові прецеденти в оригіналах. Важко? Безперечно, адже навіть для філологів це неабиякий виклик. Проте вони розуміють – наполеглива праця під час навчання стане в нагоді вмайбутньому. До речі, наповненню нашої бібліотеки іномовною літературою активно сприяє Делегація Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні, представники якої були приємно вражені нашими ініціативами.
Наш інститут може пишатись тим, що є учасником програми Європейського Союзу «Еразмус+». Вона дає можливість нашим курсантам навчатись в іноземних вишах і на власному досвіді переконатись у тім, що володіння іноземною разом із належною фаховою підготовкою відкриває вікна можливостей, про які до цього навіть не мріяли.
«Знання іноземних мов – це можливість зазирнути туди, куди решта «дивиться» лише за допомогою посередника – перекладача»
‒ Що порадите майбутнім представникам України за кордоном, викладачам, курсантам?
‒ Україна все більше інтегрується і стає частиною загальносвітового інформаційного, освітнього й інших цивілізаційних процесів. Мовами ділового та офіційного спілкування у світі здебільшого є англійська та французька, й володіння ними дає змогу безпосередньо спілкуватися практично скрізь. І зазирнути туди, куди решта «дивиться» лише за допомогою посередника – перекладача. А рівень володіння іноземною військовими, на мій погляд, є одним із наочних маркерів готовності держави інтегруватися у структури Альянсу.
Не слід забувати, що згадана програма «Еразмус+» стосується не лише тих, хто навчається, а й викладачів. Саме в логіці цієї програми можна побачити, які саме якості повинен мати сучасний викладач, аби стати конкурентоспроможним у міжнародному науковому і викладацькому середовищі. Як кажуть: перевірив на собі – працює!
‒ Які плани на майбутнє?
‒ Головним для себе вважаю інтеграцію міжнародного досвіду, кращих практик у навчальний процес. Також є намір створити в Україні аналог центру вивчення передового досвіду в сфері права, який би досліджував вітчизняний та зарубіжний досвіди в сфері захисту цивільних під час конфліктів. Для нас це актуально, як ніколи.
Загалом плани тісно пов’язані з бажанням бачити майбутніх офіцерів фахівцями, що можуть на рівних спілкуватись з іноземними колегами, бути органічною частиною міжнародних колективів, опановувати безмежний науковий простір без допомоги перекладачів. Ну і, звісно, колись побачити, що учні перевершили свого викладача.
