Але на кону стоїть мобілізація, поповнення війська, стримування агресора та наша державність. Інформаційні атаки на територіальні центри комплектування напряму працюють на інтереси…
Кримська тематика представлена в українських медіа недостатньо повно, а матеріалам бракує глибини та якості, тому важливо, щоб журналісти продовжували збирати інформацію на окупованому півострові, користувалися перевіреними джерелами, а також послуговувалися коректною термінологією, висвітлюючи окупацію півострова. Про це повідомляє Український погляд.
Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зауважила, що ЗМІ в Україні мають серйозний, в окремих випадках ключовий, вплив на формування громадської думки, тому важливо, аби тема Криму не зникала та була адекватно відображена в медіа.
“Багато українців знають про кримські події тільки зі ЗМІ, тому їхнє ставлення до кримчан базується на такій інформації. Ігнорування контексту окупації або некоректне висвітлення журналістами питань, пов’язаних з окупацією Криму, впливає і на збереження зв’язків між жителями окупованих і підконтрольних Україні територій, і на процес майбутньої деокупації та реінтеграції”, – переконана вона.
Скрипник додала, що особливу увагу потрібно приділяти регіональній пресі, бо у таких медіа правозахисники часто фіксують невідповідність стандартам журналістики, як-от: недостовірність повідомлень та домінування суб’єктивних оцінок в новинах про Крим.
За даними Інституту масової інформації, станом на лютий 2020 року лише 1% новин в українських онлайн-ЗМІ було присвячено кримській тематиці.
Не розповідати про життя в Криму – це і є по суті відмовитися від нього, переконана Наталія Гуменюк, українська журналістка та авторка збірки репортажів з окупованого Криму “Загублений острів”.
“Це насправді дуже відчувається, коли спілкуєшся з людьми, які живуть на окупованому півострові. Водночас будь-які суспільства з часом звикають до конфлікту, і те, що було немислимим, – унормовується. Однак це не можна сприймати як даність і перекладати відповідальність на аудиторію словами “кримська тема не цікава, нічого не відбувається тощо”. Відповідальність журналістів – продовжувати шукати способи розповідати про проблеми, які, хоч і для когось стали буденністю, – нікуди не поділися, навпаки загострилися”, – каже Гуменюк.
На думку голови правління Центру прав людини ZMINA Тетяни Печончик, важливо, аби редакції українських медіа продовжували діставати ексклюзивну інформацію з Криму, а у випадку використання вторинних джерел інформації ретельно перевіряли повідомлення. “На жаль, висвітлення кримської тематики стає все більш поверховим, і важливо робити зусилля, щоб діставати звідти якісну інформацію, – вважає вона. – Крім того, ми постійно фіксуємо проблемні точки, де журналістам бракує знань або розуміння, зокрема, щодо нюансів вживання коректної термінології в контексті окупації, базових принципів міжнародного гуманітарного права тощо”.
З цією метою ZMINA, Кримська правозахисна група у співпраці із Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим підготували і презентували Q&A-посібник для медіа “Крим у контексті окупації”.
За словами першої заступниці Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим Дар’ї Свиридової, ідея створення посібника виникла після комунікації з іншими органами влади та журналістами: “Нам стало зрозуміло, що нерідко існує хибне розуміння як загалом ситуації з окупацією Криму, так і окремої термінології в цьому питанні. В посібнику ми спробували відповісти на найпоширеніші питання або розвіяти міфи чи хибні бачення в контексті тимчасової окупації Кримського півострову.”
У посібнику йдеться, зокрема, про важливість вживання терміну “окупація” замість “анексії Криму”, про те, як коректно називати так звані “органи влади”, що діють на території Криму після окупації, як українським та іноземним журналістам законно потрапити до Криму та багато іншого. “А ще у тексті нагадується, що між Кримським півостровом та іншою частиною України немає кордону, що мешканці Криму залишаються громадянами України, а видані їм паспорти РФ є нікчемними”, – додає Свиридова.
Посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України Надія Цок також підкреслила важливість використання експертами і журналістами коректної термінології щодо тимчасово окупованого Криму, щоб уникати непрямого визнання його російського статусу. Водночас спікерка наголосила на актуальності розділу посібника щодо санкцій, зокрема на необхідності удосконалити українське законодавство у цій сфері, як і забезпечення тіснішої координації з відповідними санкційними політиками міжнародних партнерів України. За її словами, хоч відповідальність і несе за це влада, грамотна допомога з боку громадянського суспільства, експертів і журналістів також є важливою.
