У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
Полковник медичної служби Олег Довбенко пішов по стопах свого батька – військового хірурга Василя Семеновича. На жаль, через стан здоров’я він уже відійшов від справ і не може, як раніше, оперувати зі своїм сином. Про це повідомляє АрміяInform.
− Починав я працювати під керівництвом свого батька. Він став для мене головним наставником та вчителем. Саме батько навчив мене ніколи не пасувати перед надзвичайно важкими випадками, я беруся за лікування хворого, яким би важким не були його діагноз і стан. Батько завжди мені каже «Треба рухатись вперед!», − розповідає Олег Васильович.
Так, прислуховуючись до батьківських настанов, військовий лікар завжди йшов тільки вперед, багато працюючи та вдосконалюючи свої навички й майстерність. І його праця принесла свої плоди − Олег Довбенко є винахідником спеціального ножа для оперативних втручань, аналога якому немає у світі та який запатентований в Україні. Також торік на конгресі в Празі він здивував своїх іноземних колег, представивши на загал започатковану ним революційну методикуендоскопічних транспапілярних втручань на протоках печінки, яку також запатентував.
Ім’я військового лікаря Олега Довбенка вже відоме далеко за межами України, адже його винаходом та методикою цікавляться лікарі провідних країн світу, таких як Японія, США, Німеччина, Франція тощо.
− Жовчнокам’яна хвороба значно «помолодшала». Жовчні камені знаходяться не тільки в міхурі, але й забивають протоки, де їх надзвичайно важко виявити. Нині лікарі переважно використовують традиційний метод – це коли спочатку видаляють жовчний міхур, а вже потім і камінці з цих протоків. А ми, завдяки операційному ножу, оперуємо без розрізів, проходячи по протоках і не пошкоджуючи жовчний міхур, − пояснює нюанси своєї роботи Олег Довбенко.
Значну увагу Олег Васильович приділяє науковій роботі. Так, нещодавно в Сполучених Штатах Америки затвердили його клінічне дослідження. Завдяки цьому він може публікувати свої наукові статті в будь-яких провідних медичних виданнях. Нині в планах поїздка до Японії та виступ на конгресі в м. Кіото, до якого вже почав ретельно готуватись.
За свій внесок в медицину полковник Довбенко торік отримав звання Заслуженого лікаря України.
Звісно, як і годиться військовому медику, побував і в ротаціях на Сході держави, де виконував свій обов’язок лікаря. Перша ротація − і відразу виїзд до пореного та зупинка сильної кровотечі. Під час бойових дій всі хірурги, незалежно від їхньої вузької спеціалізації, працюють як один механізм злагодженою командою. За час ротацій всяке бувало. В першу чергу доводилось надавати невідкладну медичну допомогу, зокрема робити інтубацію, зупиняти кровотечі.
Продовжити династію лікарів вирішила і старша донька Олега Васильовича, яка нещодавно закінчила Одеський національний медичний інститут. Нині вона проходить інтернатуру у відділенні батька, і, можливо, у майбутньому теж пов’яже своє життя з військом.
