Зрештою, поновитися на службу вдалося всього за чотири дні завдяки спрощеному алгоритму в Армія+. Про це військовослужбовець 23-го штурмового полку «Р.У.Г» 2 корпусу «Хартія»…
100 років тому, 8 червня 1920 року, в селі Ображіївка (нині Шосткинського району Сумської області) народився Іван Микитович Кожедуб – найрезультативніший льотчик-винищувач в авіації союзників часів Другої світової війни, тричі Герой Радянського Союзу, маршал авіації. Про українського АСА № 1, читайте в матеріалі АрміяInform.
Закінчивши в рідному селі семирічну школу, Іван Кожедуб вступив у 1934 році до школи робітничої молоді в Шостці. Восени 1936 року розпочав навчання в Шосткинському хіміко-технологічному технікумі й одночасно в місцевому аероклубі. У Червоній Армії служив з 1940 року. Закінчив Чугуївську військову авіаційну школу льотчиків. Далі служив у ній інструктором. Після початку війни з Німеччиною разом із авіашколою евакуйований до Казахської РСР. Після численних рапортів (15) із проханням відправити на фронт − його бажання було задоволено.
На фронті з березня 1943 року, коли в складі дивізії прибув на Воронезький фронт. Учасник Курської битви, битви за Дніпро, Нижньодніпровської, Корсунь-Шевченківської та Умансько-Ботошанської наступальних операцій, повітряних боїв на ближніх підступах до Румунії в травні-червні 1944 року, Білоруської, Прибалтійської, Вісло-Одерської, Східно-Померанської, Берлінської наступальних операцій.
Свій перший бойовий виліт зробив 26 березня 1943 року, але невдало: його винищувач Ла-5 зазнав пошкодження в бою, а під час повернення ще й був обстріляний радянською зенітною артилерією. Із великими труднощами Кожедуб довів літак до аеродрому і зробив посадку. Місяць літав на старих машинах, поки не отримав новий Ла-5.
Бойовий рахунок молодший лейтенант Кожедуб відкрив 6 липня 1943 року під час битви на Курській дузі, збивши бомбардувальник Ju 87. До кінця війни він здійснив 330 бойових вильотів, у 120 повітряних боях збив 64 літаки противника. Свій останній бій, в якому він збив 2 FW-190, провів у небі Берліна 17 квітня 1945 року.
За всю війну жодного разу не був збитий. Вважається найкращим асом авіації союзників. Так, кращий британський ас Мармедюк Петтл мав 50 повітряних перемог, американець Річард Бонг – 40, француз П’єр Клостерманн – 33, канадець Джордж Бьорлінг – 31, поляк Станіслав Скальський – 18. І. М. Кожедуб став тричі Героєм Радянського Союзу (4 лютого 1944 року, 19 серпня 1944 року, 18 серпня 1945 року). Крім нього, тричі цієї нагороди удостоїлися лише О. І. Покришкін і С. М. Будьонний, а чотири рази – Г. К. Жуков і Л. І. Брежнєв.
Після війни працював на відповідальних посадах у військово-повітряних силах, у 1950 – 1953 роках командував авіадивізією, що воювала в Північній Кореї. Командування заборонило Кожедубу здійснювати бойові вильоти. На посаді командира дивізії він перебував до 14 лютого 1955 року, коли був направлений на авіаційний факультет академії.
У 1956 році Іван Кожедуб закінчив Військову академію Генерального штабу. Із 1964 року – 1-й заступник командуючого авіацією Московського військового округу, з 1971 року працював у центральному апараті військово-повітряних сил у групі генеральних інспекторів міністерства оборони СРСР. У 1985 році йому присвоїли звання маршал авіації.
Помер 8 серпня 1991 року. Похований в Москві на Новодівочому цвинтарі.
