Вона опублікувала його і написала лише одне слово: «вдома». За цим словом — три роки, десять місяців і один день чекання. Понад два роки…
У лютому 2018 року в статті «Російські «іхтамнєти» в Інтернеті: масштаби вражають» я, зокрема, писав про те, що Велике журі округу Колумбія висунуло обвинувачення у втручанні в президентські вибори в США путінському «кухарю» Євгенію Пригожину і ще двадцятьом керівним співробітникам Агентства Інтернет-досліджень, широко відомого як «фабрика тролів».
У згаданому обвинуваченні йшлося про те, що співробітники «фабрики», видаючи себе за американців, через соціальні мережі поширювали брехливу інформацію. Як стверджувалося в обвинувальному акті, «стратегічною метою» цієї компанії було внести дестабілізуючі розбіжності в американську політичну систему.
Як приклад наводилися події 21 травня 2016 року, про які на слуханнях у Сенаті США нагадав сенатор-республіканець від Північної Кароліни Річард Бьорр. Того дня фейсбук-група «Серце Техасу», що налічує понад 250 тисяч користувачів, скликала своїх прихильників на мітинг під гаслом «Припинити ісламізацію Техасу». Тоді ж таки фейсбук-група «Об’єднання мусульман Америки» (300 тисяч користувачів) запланувала акцію, спрямовану проти ісламофобії. Обидві акції мали відбутися одночасно і в одному місці − поблизу ісламського центру «Давах» у Х’юстоні. Доведено, що до мобілізації через інтернет активістів для участі в обох акціях причетні співробітники петербурзької «фабрики тролів», перед якими стояла цілком очевидна задача: посіяти розбрат у американському суспільстві.
Стежачи за останніми подіями в США і володіючи цією інформацією щодо подій чотирирічної давнини, важко було утриматися від спокуси поділитися деякими здогадами. Але вирішив дочекатися аргументів. Не спокусився навіть тоді, коли 1 червня в одному з американських інтернет-видань прочитав статтю «Чи є російський слід у протестах Джорджа Флойда?» Крістини Кітової, оглядачки, за публікаціями якої стежу і якій довіряю. Авторка, зокрема, відзначає звинувачення з боку президента Трампа на адресу організації Антифа, підкресливши при цьому, що в Росії Антифа від самого початку була керована і підтримувана Владиславом Сурковим, донедавна помічником Путіна. Оглядачка особливо наголошує, що протести відбуваються в рік президентських виборів у США та називає цілі російського втручання: викликати розбрат у американському суспільстві; втрутитися в президентські вибори; спричинити хаос і нестабільність в умовах економічної кризи, викликаної пандемією; винагородити Китай і послабити американський долар; особисто для Путіна під час хаосу в США просунутися в його геополітичному порядку денному, особливо в Лівії.
