У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
АрміяInform продовжує публікувати матеріали про військові спеціальності. Цього разу розповімо про підготовку водіїв-механіків та навідників-операторів бойової машини піхоти — про одні з найпоширеніших та найзатребуваніших у Збройних Силах України спеціальностей. За коментарем ми звернулись до заступника командира однієї з частин 169-го навчального центру «Десна» Богдана Микитченка.
Поговорили про те, який відсоток навчального часу відводиться для водіння вночі, як широко застосовується досвід АТО/ООС та наскільки ефективним є використання тренажерів у підготовці водіїв-механіків та навідників-операторів.
«Якщо щось не виходить, механік на тренажері може хоч 20 разів виконувати одну й ту саму вправу»
— Починаючи від 2014 року кардинально змінилися підхід та терміни підготовки таких дефіцитних спеціальностей, як водій-механік та навідник-оператор. Спочатку військовослужбовці проходять у нас загальновійськову підготовку, а потім за морально-діловими якостями ми з них відбираємо тих, хто проходитиме фахову підготовку, що триває 45 діб, — розповідає офіцер.
За його словами, раніше у навчальному центрі для підготовки за фахом відводилося 30 навчальних днів, за спеціальністю — 15 днів.
— За цей час навідник-оператор проходив водіння. Адже він теж повинен вміти водити бойову машину, щоб у разі поранення механіка-водія, міг евакуювати БМП з поля бою. Нині ж термін для підготовки за фахом ми збільшили до 40 діб. І три доби залишили на вивчення суміжної спеціальності, яку у нас можна проходити і на тренажерах для механіків-водіїв. Тренажер дає змогу більш якісно підготувати курсанта. Якщо щось у нього не виходить, він може хоч 20 разів виконувати одну й ту саму вправу, — наголошує Богдан Микитченко.
Він додає, що тренажери у «Десні» виробництва вітчизняних компаній і повністю відтворюють технічні характеристики бойових машин.
— Навчання за фахом навідників-операторів починається з того, що військовослужбовцю роз’яснюють, за що він відповідає. Потім переходимо до вивчення його спеціальності: що входить до бойового відділення, які характеристики і можливості має озброєння, — розповів офіцер.
«Загальна військова підготовка у країнах НАТО триває 3 місяці»
Офіцер наголошує, що водії-механіки проходять ті самі терміни по суміжним спеціальностям, за фахом — починають з вивчення функціональних обов’язків.
— Далі водії-механіки вивчають будову машини, її технічні характеристики, виконують вправи згідно з курсом водіння бойових машин. Але не менше ніж 30% від усього навчального часу у них має бути водіння вночі. Бо, як правило, переміщення механізованих підрозділів у зонах відповідальності бригад, батальйонів проводиться саме у нічний час, — зауважує Богдан Микитченко.
Він розповідає, що нині у центрі добиваються, щоб на фахову підготовку навідників-операторів, механіків-водіїв приходили військовослужбовці тільки після 3-місячної загальновійськової підготовки.
— Партнери з НАТО допомагали нам запровадити у центрі 3-місячні курси. Як показала практика, військовослужбовців, які їх пройшли, набагато легше навчати, ніж тих, хто пройшов звичайний 1-місячний курс. Загальна військова підготовка у країнах НАТО триває 3 місяці, і це правильно, це більш ефективно, — розповідає офіцер.
Він наголошує, що у «Десні» навчають механіків-водіїв БМП-1, БМП-2, у яких ідентична ходова частина. Тому підготовлений фахівець зможе водити як БМП-1, так і БМП-2. Навідники-оператори діляться на тих, хто працює на БМП-1, і тих, хто на БМП-2, бо на цих машинах озброєння відрізняється. Наприклад, тільки навідники-оператори БМП-1 виконують вправи по стрільбі з закритих вогневих позицій на великі відстані.
Навідників-операторів у «Десні» теж спочатку навчають на тренажерах, щоб військовослужбовці мали навички наведення, визначення дальності до цілі…
«У курс навчання вводимо вправу — протиПТУРний маневр»
— Завдяки досвіду, набутому в АТО, ми нині вводимо вправу, в якій відпрацьовується протиПТУРний маневр. Бо ми повинні навчити військовослужбовця захищатися. Спочатку екіпажі бойових машин відпрацьовують цей маневр теоретично, потім на практиці, — зазначає Богдан Микитченко.
Він згадує, що у центрі проводилася підготовка разом із військовими з Литви. Вони показували, як у них проходить підготовка екіпажів бойових машин, розповідали на чому акцентують увагу.
— Деякі елементи ми стараємось застосовувати у себе. Але тільки ті, що нам необхідно… Також тісно співпрацюємо з колегами з Канади, — насамкінець розповів заступник командира однієї з частин 169-го навчального центру Богдан Микитченко.
Фото — пресслужба169-го навчального центру
