Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
АрміяInform продовжує публікувати матеріали про військові спеціальності. Цього разу розповімо про підготовку водіїв-механіків та навідників-операторів бойової машини піхоти — про одні з найпоширеніших та найзатребуваніших у Збройних Силах України спеціальностей. За коментарем ми звернулись до заступника командира однієї з частин 169-го навчального центру «Десна» Богдана Микитченка.
Поговорили про те, який відсоток навчального часу відводиться для водіння вночі, як широко застосовується досвід АТО/ООС та наскільки ефективним є використання тренажерів у підготовці водіїв-механіків та навідників-операторів.
«Якщо щось не виходить, механік на тренажері може хоч 20 разів виконувати одну й ту саму вправу»
— Починаючи від 2014 року кардинально змінилися підхід та терміни підготовки таких дефіцитних спеціальностей, як водій-механік та навідник-оператор. Спочатку військовослужбовці проходять у нас загальновійськову підготовку, а потім за морально-діловими якостями ми з них відбираємо тих, хто проходитиме фахову підготовку, що триває 45 діб, — розповідає офіцер.
За його словами, раніше у навчальному центрі для підготовки за фахом відводилося 30 навчальних днів, за спеціальністю — 15 днів.
— За цей час навідник-оператор проходив водіння. Адже він теж повинен вміти водити бойову машину, щоб у разі поранення механіка-водія, міг евакуювати БМП з поля бою. Нині ж термін для підготовки за фахом ми збільшили до 40 діб. І три доби залишили на вивчення суміжної спеціальності, яку у нас можна проходити і на тренажерах для механіків-водіїв. Тренажер дає змогу більш якісно підготувати курсанта. Якщо щось у нього не виходить, він може хоч 20 разів виконувати одну й ту саму вправу, — наголошує Богдан Микитченко.
Він додає, що тренажери у «Десні» виробництва вітчизняних компаній і повністю відтворюють технічні характеристики бойових машин.
— Навчання за фахом навідників-операторів починається з того, що військовослужбовцю роз’яснюють, за що він відповідає. Потім переходимо до вивчення його спеціальності: що входить до бойового відділення, які характеристики і можливості має озброєння, — розповів офіцер.
«Загальна військова підготовка у країнах НАТО триває 3 місяці»
Офіцер наголошує, що водії-механіки проходять ті самі терміни по суміжним спеціальностям, за фахом — починають з вивчення функціональних обов’язків.
— Далі водії-механіки вивчають будову машини, її технічні характеристики, виконують вправи згідно з курсом водіння бойових машин. Але не менше ніж 30% від усього навчального часу у них має бути водіння вночі. Бо, як правило, переміщення механізованих підрозділів у зонах відповідальності бригад, батальйонів проводиться саме у нічний час, — зауважує Богдан Микитченко.
Він розповідає, що нині у центрі добиваються, щоб на фахову підготовку навідників-операторів, механіків-водіїв приходили військовослужбовці тільки після 3-місячної загальновійськової підготовки.
— Партнери з НАТО допомагали нам запровадити у центрі 3-місячні курси. Як показала практика, військовослужбовців, які їх пройшли, набагато легше навчати, ніж тих, хто пройшов звичайний 1-місячний курс. Загальна військова підготовка у країнах НАТО триває 3 місяці, і це правильно, це більш ефективно, — розповідає офіцер.
Він наголошує, що у «Десні» навчають механіків-водіїв БМП-1, БМП-2, у яких ідентична ходова частина. Тому підготовлений фахівець зможе водити як БМП-1, так і БМП-2. Навідники-оператори діляться на тих, хто працює на БМП-1, і тих, хто на БМП-2, бо на цих машинах озброєння відрізняється. Наприклад, тільки навідники-оператори БМП-1 виконують вправи по стрільбі з закритих вогневих позицій на великі відстані.
Навідників-операторів у «Десні» теж спочатку навчають на тренажерах, щоб військовослужбовці мали навички наведення, визначення дальності до цілі…
«У курс навчання вводимо вправу — протиПТУРний маневр»
— Завдяки досвіду, набутому в АТО, ми нині вводимо вправу, в якій відпрацьовується протиПТУРний маневр. Бо ми повинні навчити військовослужбовця захищатися. Спочатку екіпажі бойових машин відпрацьовують цей маневр теоретично, потім на практиці, — зазначає Богдан Микитченко.
Він згадує, що у центрі проводилася підготовка разом із військовими з Литви. Вони показували, як у них проходить підготовка екіпажів бойових машин, розповідали на чому акцентують увагу.
— Деякі елементи ми стараємось застосовувати у себе. Але тільки ті, що нам необхідно… Також тісно співпрацюємо з колегами з Канади, — насамкінець розповів заступник командира однієї з частин 169-го навчального центру Богдан Микитченко.
Фото — пресслужба169-го навчального центру
