Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Минулого тижня на черговому засіданні уряду був затверджений і переданий на розгляд Верховної Ради України проєкт закону «Про внесення змін до статті 287 Митного кодексу України (щодо спрощення ввезення складових для продукції оборонного призначення)». Зокрема в пояснювальній записці до цього документу зазначено, що мета законопроєкту – встановлення нульового ввізного мита на складові, що ввозять на митну територію України в митному режимі імпорту для використання у виробництві, ремонті та експлуатації продукції оборонного призначення.
Унесення таких змін до законодавства були зумовлені необхідністю зменшити витрати підприємств вітчизняного ОПК під час створення нових, нарощення та модернізації вже наявних виробництв продукції оборонного призначення.
«Реалізація проєкту дасть можливість безстроково звільнити підприємства оборонно-промислового комплексу від сплати мита на складові (матеріали, вузли, агрегати, спеціальне обладнання, устаткування та комплектувальні вироби), що ввозять на митну територію України в митному режимі імпорту для використання у розробленні та виробництві озброєння (зокрема для виробництва боєприпасів), військової та спеціальної техніки для потреб ЗСУ та інших військових формувань, реконструкції та будівництва нових об’єктів і споруд, призначених для цих цілей», – ідеться в документі.
Ухвалення цього законопроєкту матиме позитивний вплив на можливість Збройних Сил України та інших військових і правоохоронних формувань заощадити кошти під час закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки. Крім того, це дасть змогу підприємствам українського ОПК вчасно виконувати контракти на виготовлення продукції оборонного призначення.
АрміяInform звернулася до генерального директора ГС «Ліга оборонних підприємств України» Олега Брюшковського з проханням оцінити ефективність змін, що пропонує цей законопроєкт, та розповісти, як ці зміни позначаться на процесі виготовлення зразків ОВТ для вітчизняного війська. Ось що він зазначив з цього приводу:
«На мою думку, у разі ухвалення Верховною Радою такого закону, який внесе зміни до Митного кодексу й дозволить звільнити підприємства вітчизняного оборонно-промислового комплексу від сплати ввізного мита на складові для використання у розробленні та виробництві озброєння, військової та спеціальної техніки для потреб Збройних Сил України та інших військових формувань держави, буде позитивним кроком. Таку ініціативу уряду й, зокрема, Мінекономіки можна тільки вітати. Адже від реалізації зазначеного, що приведе до зменшення ціни на озброєння та військову техніку, виграє як оборонне відомство, так і виробники: здешевлення продукції надасть силовим структурам можливість заощадити кошти на закупівлю ОВТ, а виконавцям державного оборонного замовлення вивільнити обігові кошти та використати їх для розвитку й модернізації своїх виробничих потужностей.
Однак ці зміни стосуються тільки тих підприємств, які є виконавцями державного оборонного замовлення. Водночас розробники нових, перспективних зразків озброєння (які наразі не включені в ДОЗ) на їхнє створення та підготовку до серійного виробництва, як і раніше, витрачатимуть чималі кошти на сплату податків за ввезення обладнання та складників, необхідних на етапі від розроблення дослідного зразка до запуску в промислове виробництво. Такий порядок нині розповсюджений на левову частку розробок, і це значно зменшує спроможність промисловості пропонувати Міністерству оборони України та іншим силовим структурам щось нове.
Тож на часі створення й ухвалення законодавчого акта, що передбачатиме пільги, зокрема й митні преференції для тих, хто займатиметься перспективними розробками. Маємо надію, що з появою центрального органу виконавчої влади, відповідального за формування та реалізацію державної військово-промислової політики та Агентства з розвитку технологій, які мають бути створені на виконання Указу Президента України від 27.02.2020 № 59/20 Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 18 лютого 2020 року «Про основні показники державного оборонного замовлення на 2020 рік та 2021, 2022 роки», це питання буде розв’язано».
Нагадаю, у разі ухвалення Верховною Радою України цей закон набуде чинності з 1 січня 2021 року.
