Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
За одну добу в Туреччині фільм про створення національної гордості –AKINCi – важкого ударного безпілотника турецького виробництва компанії Baykar Defence переглянуло на YouTube понад 1,7 млн глядачів. Уся країна пишається такими здобутками. Цей проєкт – предмет національної гордості. І це справедливо. Лише три держави у світі володіють технологією виробництва таких безпілотників. Про це на своїй сторінці в Facebook написав Посол України в Туреччині Андрій Сибіга.
За його словами, цей проєкт – яскравий приклад тісної та продуктивної співпраці у сфері військово-технічного співробітництва.
В Україні про те, що цей унікальний безпілотник обладнаний українським двигуном, знають лише вузькі кола спеціалістів та експертів. І це справжня історія успіху – міжнародне визнання якості та конкурентоспроможності продукції вітчизняного військово-промислового комплексу. Він, скоріше всупереч усьому, спроможний і надалі виробляти такі продукти, і їхній ряд достатньо широкий. Вони вже є й далі можуть бути предметом української національної гордості. На сьогодні попит на міжнародному ринку озброєнь на нашу продукцію – високий. Ми справедливо входимо в десятку світових лідерів їхнього експорту. За правильного розвитку та підтримки – в нас потенціал лише зміцнювати ці позиції.
До речі, закуплені в турецької сторони Україною безпілотники також виготовлені компанією Baykar (для охочих розширити свої горизонти в цій сфері раджу подивитися відеоматеріали про ефективність їхнього застосування в бойових умовах на території Сирії та Лівії). Більшість аналітиків стверджують, що у військовій справі майбутнє саме за безпілотною авіацією. І ті держави, які сьогодні розвинуть ці технології, матимуть суттєві військові переваги та вагомі аргументи для відстоювання своїх національних інтересів. А для нас це особливо актуально.
Лише єдина держава у світі погодилася продати бойові безпілотники Україні у такий складний час – Туреччина. Цей промовистий факт свідчить про реальний рівень українсько-турецького стратегічного співробітництва. І про це необхідно пам’ятати.
Загалом сфера міждержавного оборонно-промислового співробітництва – чутлива тема, яка любить тишу.
На сьогодні українсько-турецьке співробітництво в цій сфері вийшло на якісно новий рівень та активно розвивається. Воно взаємовигідне та взаємодоповнювальне. Ми не країни конкуренти. Ми маємо величезний потенціал спільної роботи на ринках третіх країн. Ми почали створювати спільні високотехнологічні виробництва. Наразі понад 30 важливих проєктів перебувають на різній стадії реалізації, охоплюючи такі напрямки, як авіація та космос, наземні системи, флот і кораблебудування, двигунобудування, спеціальна техніка та приладобудування, комунікаційні системи. До речі, далеко не всі країни від цього в захваті.
Що важливо – співпраця зміцнює нашу обороноздатність. Туреччина ключова країна НАТО та посідає 2-ге місце серед країн Альянсу за своїм військовим потенціалом. А також ключова держава в Чорноморському регіоні з потужними військово-морськими силами.
Хочеш миру – готуйся до війни: високорозвинений національний оборонно-промисловий комплекс у ключових позиціях навіть самодостатній, є запорукою міцної держави та боєздатної армії, спроможної захистити свій народ, свою землю, свою незалежність. Історія жорстоко карає держави, котрі легковажать цим розумінням. Тому сьогодні діяльність дипломатичної служби у сфері розвитку військово-технічного та оборонно-промислового комплексу є одним із фундаментальних завдань.
P.S. За останні 10 років, завдяки ефективній державній політиці та вдалим реформам, Туреччина на 60 % забезпечує власні військово-оборонні потреби. Ввійшла в ТОП-15 найбільших експортерів озброєнь. Розвинула унікальні високотехнологічні технології. Знайдено продуктивну форму взаємодії держави з приватним бізнесом у цій сфері. Запроваджено спеціальні технологічні парки та зони.
На моє переконання, це також стало можливим, зокрема, бо в усіх головних суб’єктів цієї політики завжди вищий державний інтерес перевищував кон’юнктурно-особистісний.
«І цей досвід абсолютно застосовний для нашої країни», – впевнений Посол України в Туреччині Андрій Сибіга.
