Насамперед завдяки його творам широкому загалу відомі візуальні образи українських військовиків часів Української революції 1917‒1921 років та почасти боротьба Української Повстанської…
Відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (далі Закон) від сплати судового збору під час розгляду справ у всіх судових інстанціях звільняються:
— військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, — у справах, пов’язаних із виконанням військового обов’язку, а також під час виконання службових обов’язків (пункт 12 статті 5 Закону);
— учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України — у справах, пов’язаних із порушенням їхніх прав (пункт 13 статті 5 Закону);
— інші позивачі — за подання позовів щодо спорів, пов’язаних із наданням статусу учасника бойових дій, звільняються відповідно до пунктів 19-21 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (пункт 16 статті 5 Закону).
З огляду на судову практику не в усіх випадках учасників бойових дій звільняють від сплати судового збору. В деяких судових справах учасники бойових дій залучаються не як позивачі, а як відповідачі.
Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 285/3858/17 від 27 листопада 2019 року встановив, що вимоги про стягнення витрат, пов’язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, не пов’язані з порушенням прав відповідача як учасника бойових дій, тому він не може бути звільнений від сплати судового збору.
Водночас виникає питання, чи звільняються від сплати судового збору учасники бойових дій, якщо порушено їхнє право, що не пов’язане з їхнім статусом. На це питання дав обґрунтовану відповідь Верховний Суд у справі № 572/2088/17 від 27 червня 2018 року. На думку суддів Верховного Суду у цій справі помилковою є відмова позивачу у задоволенні заяви про звільнення його як учасника бойових дій від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» з тих підстав, що справа про стягнення майнової та моральної шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки, не пов’язана з порушенням прав позивача як учасника бойових дій. Верховний Суд визначив, що в таких справах є певні недоліки законодавчої техніки, яка використовувалась законодавцем під час підготовки Закону України «Про судовий збір», проте це не повинно впливати на гарантовані державою пільги при сплаті судового збору, порушувати та обмежувати права учасників бойових дій при їхньому зверненні до суду, у зв’язку з порушенням будь-яких їхніх прав, незалежно від характеру, предмета та підстав таких позовів.
Не поодинокими є питання звернення учасників бойових дій, які є інвалідами війни 3 групи, адже статтею 5 (Закону) визначений порядок звільнення осіб з інвалідністю лише 1 та 2 груп. В таких випадках воїнів повинні звільняти від сплати судового збору і свою позицію висловив Верховний Суд у справах № 825/934/18 від 22 березня 2019 року та № 620/2083/19 від 16 березня 2020 року.
Судовими колегіями у вищезазначених справах було визначено, що статтею 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій; особи з інвалідністю внаслідок війни; учасники війни. Тобто позивачі як ветерани війни — інваліди війни 3 групи мають право на пільги, встановлені законодавством України для вказаної категорії осіб, зокрема і на звільнення від сплати судового збору.
