Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Уже з 25 травня усі шанувальники авіації зможуть знову, після тривалих карантинних обмежень, відвідувати експозицію військової авіаційної техніки під відкритим небом — Музей Повітряних Сил, що у Вінниці. Унікальність цього музею полягає в тому, що тут зібрано понад 40 експонатів військової авіаційної, зенітної, ракетної, радіолокаційної та ракетної стратегічної техніки, якої немає в інших музеях України. Географія експонатів охоплює всі куточки України. Техніка прибула з Білої Церкви, Лиманського, Одеси, Луцька, Бельбека, Львова, Конотопа, Василькова, Арциза, Феодосії та інших міст. Уся техніка — це не виготовлені макети, а реальні бойові машини, в яких збережено обладнання кабін. Кількість музейних предметів основного фонду становить понад 1200 одиниць. Музей займає площу трохи більше ніж 15 тисяч кв. метрів, на якій розгорнуто 3 основні експозиції.
Експозиція авіаційної техніки представлена різними модифікаціями літаків МіГ, Су та Як, а також вертольотами Мі-2, Мі-8 та Ка-27.
— Кожен експонат цієї експозиції має свою «родзинку», — розповів завідувач Музею генерал-майор у відставці Володимир Алєксєєв. — Так, МіГ-25РБС занесений до книги рекордів Гіннеса як найшвидший в світі бойовий літак. А поршневий Як-11 періоду Другої світової війни та реактивний літак другого покоління у варіанті постановника перешкод Як-28ПП, без перебільшення, можна назвати унікальними, адже вони єдині, що збереглися в Україні. Окрім того, в Музеї Повітряних Сил відвідувачі мають можливість побачити сучасний винищувач четвертого покоління серійної конфігурації Су-27, «побратими» якого сьогодні надійно захищають повітряні кордони нашої держави.
Також у музеї розміщена Експозиція зенітної ракетної техніки, яка нараховує 14 одиниць, серед яких стаціонарні пускові пристрої з ракетами зенітних ракетних комплексів: С-75М2 «Волхов», С-125 МГ «Нева», С-200В «Вега»; самохідні пускові установки С-300В1, С-300 ПС, «Бук», «Куб», «Круг». Як зазначив Володимир Алєксєєв, і С-300В1, і «Бук», і установку С-300 ПС можна побачити лише у вінницькому музеї.
В Експозиції радіотехнічної техніки можна побачити радіолокаційну станцію дециметрового діапазону 19Ж6 та потужний рухомий радіовисотомір ПРВ-17. Ці розумні машини називають «очима та вухами» Повітряних Сил.
Неабияку цікавість гостей викликає легендарний, мобільний ґрунтовий ракетний комплекс РСД-10 «Піонер». Таких пускових установок у світі збереглося всього чотири.
— «Піонер» був дійсно першим у прямому значенні слова, — продовжує завідувач Музею, — адже багато технічних рішень, здійснених у процесі його розробки, були абсолютно новими в практиці світового ракетобудування. Також тільки в нашому музеї можна побачити найбільшу експозицію макетів авіаційних засобів ураження. Серед них стратегічна крилата ракета класу «повітря-земля» Х-55; протирадіолокаційна авіаційна ракета «повітря-земля» середньої дальності Х-58У; гіперзвукова аеробалістична ракета класу “повітря-земля«Х-15.
На честь авіаторів, які загинули, виконуючи службовий обов’язок, на території музею встановлено меморіальний знак «Вони не повернулися з польоту».
А минулого року в музеї розпочала працювати Зала бойової слави, присвячена участі військовослужбовців Повітряних Сил в Антитерористичній операції та операції Об’єднаних сил. Тут відвідувачі можуть дізнатися про історію зведеного загону ПС «Дика качка», побачити реальні міни-метелики, які становлять неабияку загрозу для жителів Сходу України, та прочитати про героїчні долі загиблих льотчиків — Дмитра Шкарбуна, Олександра Бєлого та Героїв України Костянтина Могилка і Дмитра Майбороди. Окремий стенд присвячено льотчику-снайперу, генерал-лейтенанту Василю Нікіфорову, який був заступником командувача Повітряних Сил з авіації — начальником авіації Командування Повітряних Сил ЗСУ та виховав чимало українських військових льотчиків-асів.
Тож керівництво Музею Повітряних Сил радо запрошує вінничан та гостей міста відвідати екскурсії з показу військової техніки на відкритому майданчику за попередніми заявками. Усі питання узгоджуються з працівниками музею за телефоном +(0432) 59-61-90 або через електронну адресу mps_zsu@ukr.net.
Фото Владислав Дем’яненко
