Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
16 травня в Україні Відзначають День науки. Наша країна за науковим потенціалом посідає провідне місце в світі. Україна дала людству десятки відомих вчених, які зробили величезний внесок у науково-технічний прогрес. Один із них – Борис Євгенович Патон.
Борис Патон є незмінним президентом Національної академії наук України ось вже 58 років. А ще Борис Євгенович – єдиний, хто відкрито виступав проти будівництва Чорнобильської АЕС. А в 70-ті роки відмовився від пропозиції генсека ЦК КПРС Леоніда Брежнєва обійняти посаду президента академії наук Радянського союзу.
Народився майбутній вчений в листопаді 1918-го в Києві. То були вкрай неспокійні часи: місто кілька разів захоплювали російсько-більшовицькі війська, влаштовуючи для киян криваві вакханалії. Але родина Патонів уціліла.
У 1941-му Борис Патон успішно закінчив Київський політехнічний інститут, коли диплом захищав, гітлерівці вже плюндрували нашу землю. За його словами, у ті літні дні він потрапив під бомби німецьких літаків і лише якимось дивом уцілів…
Направлення отримав на Ленінградський суднобудівний завод, а звідтіля − до іншого російського міста − Горького, − розповідав він. − Там працював інженером-електриком на одному з військових заводів. Без відриву від виробництва захистив кандидатську дисертацію.
Якщо говорити про наукові дослідження Бориса Євгеновича, то всі вони присвячені процесам автоматичного і напівавтоматичного зварювання під флюсом, проблемам управління зварювальними процесами, створення нових перспективних конструкцій і функціональних матеріалів майбутнього. Саме під його керівництвом створено принципово новий спосіб зварювання – електрошлаковий.
Практично все своє життя, починаючи зі студенства, Борис Патон перебував у творчому пошуку. У 1942 році приступив до інженерної діяльності в Інституті електрозварювання АН Української РСР, евакуйованому з Києва до Нижнього Тагіла, що на Уралі. Там, за тисячі кілометрів від рідної землі, молодий і талановитий інженер почав працювати над запровадженням у повсякденну практику автоматичного зварювання броні танків. Цей метод пришвидчив процес виготовлення броньованих машин і значно поліпшив їх тактико-технічні характеристики.
Очоливши у післявоєнний час Інститут електрозварювання АН УРСР, організував фундаментальні дослідження, які стали основою для створення і широкого застосування багатьох способів зварювання. А в 1962 році очолив Академію наук України, якою і досі керує. За ініціативою Патона на початку 1960-х років у її стінах почала формуватися власна приладобудівна база для дослідних цілей, а потім − і для серійного виробництва.
Мало хто знає, що в 70-ті роки Борис Патон міг очолити і Академію наук колишнього СРСР. Тоді, як він розповідав у одному зі своїх виступів, важка хвороба «звалила» її президента Мстислава Келдиша. І він відмовився від своєї посади. Першому секретареві ЦК КПУ Володимиру Щербицькому зателефонував Михайло Суслов, друга після Брежнєва людина в партійній ієрархії СРСР, і запропонував відправити Патона до Москви, де він повинен був змінити Келдиша. Патон відмовився. Тоді його запросили на особисту зустріч із головним ідеологом Радянського Союзу. Під час розмови той «витяг» останнього «козира», який, як він уважав, змусить співрозмовника погодитись з пропозицією
− Це особиста ініціатива Леоніда Ілліча, − сказав він. – Хіба і тепер не погодитись?.. Борис Євгенович позиції не змінив, про що жодного разу не пошкодував. У ті ж 70-ті, коли постало питання спорудження Чорнобильської АЕС, вища партноменклатура, вчені розуміли всю небезпеку її сусідства з 3-мільйонним Києвом. Але перечити Москві, яка ухвалила це рішення, ніхто не смів. Один Патон, як згадувала колишня голова Верховної Ради УРСР Валентина Шевченко, був противником цього рішення, звертаючись і до політбюро ЦК КПРС. Там, на жаль, вченого не почули. Що з того вийшло – відомо…
Академією наук Борис Євгенович керує понад пів століття. І весь цей час вона розвивається, запроваджують у виробництво новітні методи зварювання, розроблені колегами маститого вченого. У кращі часи Академії під її дахом успішно трудилися близько 100 тисяч вчених, працівників. У важкі 90-ті скептики казали, що Академія не виживе під тягарем проблем, що навалилися на Українську державу. Тоді, памятаю, чимало вчених, які є елітою будь-якої держави, через хронічне недофінансування потреб Академії, тривалі затримки зарплат, змушені були залишати Академію: але й тоді, чи не у найдраматичніші часи в історії АН України, Борис Євгенович не втрачав оптимізму.
− Моє покоління і не такі часи пам’ятає, переживши чимало трагічних подій, − говорив вчений. – Одна лише війна чого варта! Тому, впевнений, і ці труднощі подалаємо.
Ці слова виявилися пророчими. Так, сьогодні Національній академії наук України непереливки. Але вона продовжує функціонувати, її вчені генерують нові ідеї, працюють над реалізацією амбітних проєктів.
Цікаві факти з життя Бориса Патона
Предки всесвітньо відомого вченого походять із Західної Європи й займалися кораблебудуванням. Серед прадідів Патона були генерали, контр-адмірали, прокурори, придворні радники та дипломати.
Борис Патон розробив перший у світі прилад для обробки металу в умовах космосу за допомогою пучка променів. Цей винахід здатний різати, зварювати, паяти і наносити металеве покриття. Учені в Києві створили апарат «Вулкан», на якому в 1969 році вперше в світі випробували технології зварювання на космічному кораблі «Союз 6»
Інститут електрозварювання у співпраці з Інститутом хірургії і трансплантології імені Олександра Шалімова НАМН України та Центральним госпіталем СБУ створили обладнання для електрозварювання живих тканин. Для цього провели сотні експериментів, спочатку на видалених органах і на тваринах. За цей метод колектив авторів у 2004 році отримав Державну премію України в галузі науки і техніки.
Один із мостів через Дніпро в Києві названий на честь батька Бориса Патона, Євгена Оскаровича Патона: він був проєктувальником цього першого в світі суцільнозварного мосту завдовжки 1543 метри. Батько разом із синами Борисом та Володимиром першими випробовували міст, проїхавши по ньому на службовій машині.
У 1982 році в Києві, перед будівлею Національної академії наук України, відкрили бронзовий бюст Борису Патону. Це сталося після того, як вчений двічі отримав звання Героя соціалістичної праці. Сам Борис Патон просив про демонтаж пам’ятника, але його клопотання не задовольнили.
Герой України. Цю нагороду заснував президент Леонід Кучма в 1998 році. Звання вчений отримав «за самовіддане служіння науці, визначні досягнення в галузі зварювання та спеціальної електрометалургії, що сприяли визнанню й утвердженню авторитету вітчизняної науки в світі».
