Вона опублікувала його і написала лише одне слово: «вдома». За цим словом — три роки, десять місяців і один день чекання. Понад два роки…
Бердичів – місто обласного значення у Житомирській області, місто порівняно невелике: навіть у свої кращі часи його населення трохи не дотягувало до 100 тисяч. Звичайно, це більше, ніж у сотнях містечок та селищ, що є районними центрами в різних областях, та все ж – провінція. Відтак і фінансування, і бюджет – провінційні, незначні. Тож на ремонт доріг та асфальтного покриття вулиць коштів виділяється мізерно мало. Ті з водіїв, кому довелося проїжджати зі столиці чи у зворотному напрямку трасою на Одесу через це місто років 7-10 тому, пам’ятають, якими були ці дороги, – не витримували жодної критики. Та згодом за них взялися всерйоз. І, що цікаво, пріоритет у ремонті вулиць надається тим із них, які названі на честь загиблих у АТО/ООС земляків, або ж – де мешкають батьки загиблих Героїв! Про це повідомляє АрміяInform.
Як розповідають у міській раді, свого часу з такою ініціативою виступив міський голова Бердичева Василь Мазур. Ідею підтримали депутати міської ради. Відтоді частину вулиць, перейменованих на честь загиблих на Сході України земляків, заасфальтували, якусь частину покривають поки що щебнем та відсівом.
– Технологія тут наступна: спочатку дорога вирівнюється грейдером, далі наноситься шар крупнозернистого щебня і укочується катком, – говорить заступник міського голови Сергій Онофрійчук. – Наприкінці покриття розклинюють відсівом – засипають і теж укочують. Таке покриття служить надійно й довго – принаймні, у приватному секторі, де немає напливу великогабаритного транспорту. У принципі, на перспективу, така дорога цілком готова до асфальтування.
Наразі триває саме такий ремонт однієї з міських вулиць, яка не зазнала перейменування відповідно до закону про декомунізацію, проте на якій мешкають батьки Миколи Кравчука – капітана Збройних Сил України, який брав участь у бойових діях на Сході країни з перших днів і пішов із життя у 2017-му році.
Взагалі в добу початку декомунізації в Бердичеві нарахували 150 вулиць, що потребували перейменування. Значну частину їх перейменували в 2015−2016 роках. Близько десяти вулиць отримали імена загиблих земляків, Героїв АТО: Віталія Дульчика, Романа Абрамова, Євгена Старікова, Олега Реготуна, Сергія Сідлецького, Олександра Пителя, Олександра Венгера, Юрія Панасюка, Олександра Ковальчука, Валерія Вітківського. Відтепер усі ці вулиці та провулки є живою сучасною історією, вони розповідатимуть нинішньому і прийдешнім поколінням бердичівлян про Героїв, які віддали свої життя за свободу та незалежність України.
На питання, чому ж саме сім’ям загиблих атовців надають перевагу навіть у такій побутовій справі, у міськраді відповідають коротко: близько трьох десятків мешканців міста та району забрала російсько-українська війна, у місті проживають сім’ї багатьох із них, батьки – літні люди, які гідні нормальних умов проживання та життєдіяльності. Вшановуючи пам’ять Героїв, в першу чергу місцева влада піклується про них. Навіть у таких, здавалося б, сторонніх питаннях.
