Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…
«Коли йдеться про порятунок цивільних людей чи поранених воїнів з ООС, я завжди готовий поділитися своєю кров’ю» — така проста мотивація у офіцера Харківського облвійськкомату капітана Дмитра Ганзюка, який разом з іншими 18-ма армійцями прийшов до обласного центру служби крові.
Напередодні цивільні медики звернулися до керівників державних структур, великих підприємств та командирів військових частин із проханням забезпечити поповнення банку крові, щоб її було достатньо для потреб пацієнтів різних медзакладів регіону.
— Річ у тому, що через коронавірус наші постійні донори стали менше відвідувати нас, — каже завідувач відділу відбору донорів Юрій Верховенко. — Якщо, наприклад, ще 12-13 березня у місцевому банку крові було 300-350 доз, то наразі цей показник скоротився вдвічі — до 150. Це не критично, але ми стараємося завжди мати запаси життєдайної рідини.
Одними з перших на потреби людей у білих халатах відреагували військовослужбовці та цивільні працівники військкоматів, розташованих у Харкові чи передмісті.
— Щойно дізнавшись про цю проблему цивільних медиків, то негайно розповів про неї підлеглим, — каже військовий комісар Харківського облвійськкомату полковник Юрій Калгушкін. — Відгукнулося приблизно 60 осіб. Так, цього разу прийшло 19 офіцерів та держслужбовців, а решта прийдуть наступними днями, щоб не було багатолюдно в приміщеннях медцентру.
За словами керівництва Харківського обласного центру служби крові, протягом трьох тижнів загальнодержавного карантину до них прийшло близько 200 військовослужбовців, що складає приблизно 20-25% від усієї кількості відвідувачів.
— Щира дяка всім небайдужим, а особливо армійцям, за допомогу. На людей в погонах ми завжди можемо покластися, — підсумував Юрій Верховенко.
