Нині Євген Миколайович воює на сході України. Нещодавно він завітав до АрміяInform і розповів про досвід історика, який став учасником вікопомних подій останнього…
Для організації цього матеріалу журналісти АрміяInform витратили майже місяць. Щоб зрозуміти і окреслити перелік проблем патріотичного виховання шкільної молоді, нам довелось зустрічатись із очільниками й активістами місцевих і регіональних осередків освіти, звичайними вчителями та учнями. У двох десятках шкіл Галичини проведено цільове опитування на тему «Яким має бути патріотичне виховання у школі і чи воно потрібно взагалі?» Кількість проблем, що виявили журналісти, просто вражає.
«Дівочі» і «чоловічі» уроки слід об’єднати
– Сучасні уроки «Захисту України» більше схожі на суміш «Основ здоров’я» та уроків з «Основ безпеки Життя», – зазначив один із учнів (ім’я діти писали добровільно). – Вважаю, що «Захист України» має бути іншим. Він має складатись із двох частин – лекційних занять та практики.
Майже всі діти висловили бажання вивчати у старших класах основи військової справи, як би їх не називали. Для когось – це суто пізнавальний матеріал, а для когось – вибір майбутньої професії. І до речі, не обов’язково у ЗСУ: це і правоохоронні органи, і Міністерство з надзвичайних ситуацій. Зокрема, для когось – навіть галузь парамедицини, швидкої медичної допомоги. Знання азів військової справи декому потрібне ще й для того, щоб зрозуміти: армія – це не їхнє покликання і подальшу долю слід будувати деінде. Однак, діти вважають, що такі знання необхідні, а вміти захищатися повинен кожен.
– Чи потрібен урок «Захист України»? Питання неоднозначне, – написала учениця однієї зі шкіл Буського району Львівщини. – Цей урок частково готує людину до армії. Але чи всі спроможні служити? Армія має бути призовною чи контрактною?
Проте всі діти одностайні в одному – вони проти поділу уроків на так звані «дівочі» й «чоловічі». Справа в тім, що відповідно до навчальної програми предмет «Захист України» поділено за статевою ознакою. Дівчатам викладають переважно медичні знання, а хлопцям – більше військової теорії.
– На тлі всіх подій, які відбувались і відбуваються на українських землях, дуже важливим є урок «Захист України, – переконана учениця однієї зі львівських шкіл Катерина Пастернак. – За програмою він є окремим для хлопців і дівчат, що я вважаю не зовсім правильним. На мою думку, вся інформація, що подається на уроках, є важливою для кожної людини.
Мале навантаження – невеличка платня вчителя
Також діти хочуть бачити викладачами цього предмета фахівців, які мають реальний бойовий досвід, а не представників «радянського пенсійного фонду України» або вчителів інших предметів.
– Кадрове питання щодо цього предмета завжди для освітян є важким, – зазначила в розмові з журналістом АрміяInform очільниця управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міськради Зоряна Довганик. – Справа в тім, що це невелике навантаження, відтак і мала платня. Ми радо приймаємо ветеранів силових структур, а особливо із досвідом АТО/ООС. Та мало людей, які підуть на такі гроші працювати з дітьми. До того ж далеко не кожен схильний до педагогіки.
От і виходить, що «Захистом України» довантажують учителів фізкультури або трудового навчання. Та навіть це не дозволяє закрити всі вакантні посади.
– Ми дуже чекаємо і радо запрошуємо чоловіків, які мають військовий гарт і бажання працювати з дітьми, – продовжила Зоряна Довганик. – І якщо людина здатна присвятити себе цій справі, ми знайдемо посаду і можливість працевлаштування.
Для вчителів «Захисту України» регулярно організовують різноманітні методичні збори, заходи з покращення профпідготовки. Та чи потрібні вони, скажімо, профільному вчителю математики? Напевно, ні, бо в нього є свій предмет, який він, цілком логічно, вважає найважливішим.
Кремль робив усе, щоб знищити реальний мобілізаційний ресурс нашої оборони
Інше важливе питання організації занять із «Захисту України» – матеріально-технічне забезпечення уроків. Нині в більшості шкіл переважно це якісь залишки від радянських навчально-тренувальних засобів хімічної боротьби, застарілі морально й фізично. Де-не-де старі плакати. У багатьох школах для цього предмета не передбачено не лише тиру, а й елементарного кабінету. Львівські освітяни частково вирішили подолати цю проблему, створивши своєрідну базу технічних засобів виховання. Тобто, це місце, де є все необхідне для занять. У разі потреби вчитель може приїхати і взяти на кілька уроків те, що потрібно. Однак це не розв’яже проблему.
Питання наочності занять із «Захисту України» частково вирішують за сприяння воїнів АТО/ООС, яких час від часу запрошують до шкіл, і організовують співпрацю з місцевими військовими частинами. Проте брак загальної системи подачі матеріалу й залучення фахівців не дає бажаного виховного ефекту. Так, діти усвідомлюють важливість захисту держави і розуміння основ військової справи, але самих знань не здобувають.
Дещо намагались виправити ситуацію з позакласним залученням школярів. Прикладом є всеукраїнська дитяча військово-патріотична гра Сокіл «Джура». Та все знову залежить як від матеріально-технічного забезпечення, так і від висвітлення цієї гри в українських ЗМІ. Про неї мало хто знає. Тож немає й підтримки.
Питання патріотичного виховання в школі – проблема не нова. Своїм корінням вона сягає перших років здобуття незалежності. Проте, як тепер стає зрозумілим, Росія ніколи не бачила Україну реально незалежною державою, а радше як ще одним сировинним донором Кремля, який все робив для знищення реального мобілізаційного ресурсу нашої оборони. Тому, нівелюючи роль такого предмета, як «Захист України», ми втрачаємо в майбутньому здатність якісної оборони держави. Красномовним прикладом є проведення мобілізацій після початку російської військової агресії проти України. Велике починається з малого. І хтозна, на скільки б менше мали посмертних Героїв України, якби переважна більшість нашої молоді не ухилялась від призову на строкову військову службу в минулі десятиліття…
Систему DELTA розробили за стандартами НАТО. За потреби в ній вже можна обмінюватись даними з партнерами в режимі реального часу.
Контррозвідка Служби безпеки запобігла новим спробам агресора завдати вогневого ураження по місцях базування Сил оборони на Сумщині.
Уламки збитої ворожої зброї пошкодили обʼєкт критичної інфраструктури у Львівській області.
Головнокомандувач Збройних Сил України генерал-полковник Олександр Сирський заявив, що наразі немає потреби додатково мобілізувати 500 тисяч осіб.
Зранку від скидання вибухівки з дрона у Бериславі постраждав чоловік.
російські загарбники продовжують обстрілювати прикордонні території Чернігівської та Сумської областей. Всього протягом доби нараховано 51 обстріл (291 вибух) із різних видів озброєння.
Захищаємо світ
Нині Євген Миколайович воює на сході України. Нещодавно він завітав до АрміяInform і розповів про досвід історика, який став учасником вікопомних подій останнього…