Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Відколи запровадили карантин, дехто, змучившись шукати маски в аптеках, починає сам їх шити, а хтось – шиє й для інших. П’ятеро дівчат із Вінниці облаштували в квартирі справжній швацький цех із виготовлення масок. Вони не збагачуються на ситуації, а навпаки, все виготовляють власним коштом і роздають безкоштовно.
Вікторія Лисюк, ініціаторка пошиття масок, не з чуток знає, що таке неспокій через коронавірус. Коханий перебуває в Німеччині на заробітках, бабуся та тітка – в охопленій пошестю Італії. На щастя – всі здорові й давно не виходять із квартир. Та часу на те, аби не знаходити собі місця, у Вікторії немає. З ранку до пізнього вечора – в роботі. За день вона з подругами відшиває до 400 масок.
Важливо, що дівчата виготовляють не просто красиву «бутафорію», а ефективний захисний елемент. Попередньо вони порадились із медиками. За масками до вінничанок звертаються люди різного віку і професій. Та найбільше – із військових частин та лікарень.
− Не раз звертались з великими замовленнями із Гавришівської бригади транспортної авіації, із військової частини у Калинівці, із Командування Повітряних Сил, − прокоментувала Вікторія Лисюк, ініціаторка починання. − Часто роблять замовлення і для місцевих лікарень. Нікому не відмовляємо… Працюватимемо до кінця карантину.
Коштів дівчата взамін не беруть. Та й шоколадки просять не приносити.
− Тим, хто може принести стрічки, тканину – безмірно вдячні, − додає Вікторія. − Нині один із телеканалів закупив для нас тканину, з нетерпінням чекаємо на неї.
