Дослідник і популяризатор козаччини став тим, хто повернув українському народові пам’ять про його героїчне минуле і перетворив історію на національну…
АрміяInform продовжує публікацію матеріалів у рубриці «Перевірено на собі». Цього разу читайте, як Ірина Щиголь підписувала контракт резервіста зі 112-ю бригадою тероборони. Авторка свою розповідь веде від 3-ї особи. Тому не дивуйтесь. Адже, хтозна, можливо, надихнувшись прикладом героїні цього тексту, ви захочете повторити її шлях.
Моя розповідь буде передусім для жінок, але й чоловікам можуть стати у пригоді ці поради щодо участі у гендерному «квесті» You are in Army now!
Отже, побувавши на стрілецьких днях та прочитавши про Територіальну Оборону (ТрО) наша героїня вирішила спробувати себе у військовому резерві, у системі ТрО. Адже камуфляж наразі є глобальним модним трендом, а військова форма так їй особливо личить! Отже, влаштовуймо для неї квест. (Чоловіки вибачте, що в даному випадку я призначу головною героїнею жінку – все ж таки у нас гендерна рівність досягла і ЗСУ, тож чому весь час потрібно писати про чоловіків?).
Завдання – найцікавіше – перше: піти у «Воєнторг» та дійти до військкомату. До того, як бігти на всіх підборах до військкомату, вже придивившись в інтернет-магазині камуфляж з вишивкою і стразами (погугліть – і знайдете й не таке «сексі»!), зайдіть у звичайний магазин з написом «Воєнторг» чи подібним. Зайшли? Попросіть продавців допомогти підібрати одяг (упс, «камуфляж ЗСУ» вашого розміру). Не лякайтеся, що всі вони, запахуючись лише на правий «чоловічий» бік, – без жодних стразів чи вишивки. Лише якісь «піксельки», «британки», «пустинки» чи ще якесь «камуфло» на кшалт цього, де потенційні прикраси можна вішати лише на липучки. (Відкрию маленький секрет: липучки – то не для прикрас, а для т.зв. «патчів», що ідентифікують роди військ, підрозділи, звання тощо. Будете згодом потроху розбиратися). Але то мене вже трохи повело в інший бік, тому повернімося до наших продавців, які ледь не дивом знайшли наш(і) невеликі розміри (40–42). Приміряємо. Дивимося в дзеркало. Надалі можливими є три варіанти подальшого розвитку нашого квесту:
- «Фі, зі стразиками прикольніше!» Вибачте, але без варіантів: ваша участь у нашому квесті закінчилася. Вам не до військкомату – а швидше в трендовий бутік. Як бонус можете наробити стільки селфі, на скільки вистачить пам’яті в телефоні та/або терпіння продавців.
- «Ну, нічого, можна жити. Якщо тут трошки підібрати і там підвернути, крім того яскравіше намалювати очі, а тут… Врешті-решт, носити можна!» Купіть камуфляж, який найбільше сподобався на смак та/або підійшов за розмірами, – і поверніться на рівень «Стрілецькі дні». Це – початок і кінець вашого шляху у військовий резерв. Як бонус можете передивитися відповідний епізод із героїнею старої американської комедії про дівчат-скаутів «Troop Beverly Hills» (1989).
- «Дивно, але у військовій формі я відчуваю себе іншою людиною: відповідальнішою, зібранішою і готовою, як мінімум, спробувати захистити свій дім…» – Вітаю! Ви інтуїтивно відчули, що військова форма до чогось внутрішньо зобов’язує, та завдяки цьому пройшли на наступний рівень!
Завдання – найпростіше – друге: знайти ТрО у військкоматі та там підібрати «під себе» військову посаду. Отже, наша героїня вже пройшла чергового у військкоматі (в принципі, це дуже нескладно порівняно з бабусями з реєстратури будь-якої медичної чи іншої установи) і знайшла кабінет, де розташований штаб відповідного підрозділу ТрО. (На дверях може бути написано «ВЧ А 7***», то ж може стати у пригоді маленький «лайфхак»: саме перша «сімка» у номері в/ч – це визначена номенклатурними документами ЗСУ загальновійськова нумерація саме для підрозділів ТрО). У цій кімнаті – люди у «справжній» військовій формі («стразікам» і т.п. тут принципово не місце), з якими наша героїня має поспілкуватися. І перш за все – показати свої документи про освіту (беріть усі – починаючи від свідоцтва про отримання якоїсь спеціальності в школі, диплома навчального закладу до сертифікатів різних курсів і тренінгів). Десь на перетину цих документів та наявних вакансій (а їх, на жаль, ще багато!), а також із максимально можливим урахуванням побажань героїні підшукується/підбирається саме та посада, яка влаштує всіх. Вибір дійсно широкий – від кулеметника чи радиста до діловода або бухгалтера.
Для порівняння: перше, що показує чоловік у військовій установі – свій документальний символ справжньої маскулінності та/або гендерної (не)рівності. Втім, не те, що ви могли б подумати, а «лише» військовий квиток або, принаймні, його еквівалент (тимчасове посвідчення чи приписне свідоцтво) – адже щось із цього в нього має бути ледь не «за визначенням».
На жаль, не скрізь полюбляють жінок в армії… (Вітання тобі, моя американська незнайомка М. Дж. Гегар, авторка «Стріляй, як дівчисько», – як я тебе тепер розумію!) Тому, окрім документів про освіту, наша героїня озброєна ще одним документальним інструментом підтримання гендерної рівності (на жаль, неповної) – давньою й незаслужено забутою Постановою КМУ № 711 від 14 жовтня 1994 р. та чинною редакцією Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». У цьому Законі є дійсно «чудові» пункти, які можна навіть окремо роздрукувати чи принаймні сфотографувати:
«11. Жінки, які мають фах, споріднений з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Кабінетом Міністрів України (згаданою Постановою. – Авт.), та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я, віком та сімейним станом (хм, а який саме вважати «військово придатним»?! – Авт.), беруться на військовий облік військовозобов’язаних.
12. Жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час. У мирний час жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві тільки в добровільному порядку (за контрактом).
Жінки виконують військовий обов’язок на рівних засадах із чоловіками (за винятком випадків, передбачених законодавством з питань охорони материнства та дитинства, а також заборони дискримінації за ознакою статі), що включає прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, проходження служби у військовому резерві, виконання військового обов’язку в запасі та дотримання правил військового обліку».
Якщо чоловічий шовінізм цим не пробився, то вже є ледь не Wunderwaffen від Міністерства оборони! І там ніде не сказано, що жінкам щось/десь заборонено! А, як відомо, все що не заборонено – дозволено (навіть жінкам, так)! Якщо і в цьому випадку дуб шовінізму похитнувся лише трохи, але не звільнив дорогу, – то є змога звернутись за цим номером телефону (044) 454-43-34. І там усім учасникам нашого квесту мають фахово та по-військовому чітко та зрозуміло роз’яснити їхні справжні ролі в цікавому та перспективному квесті.
Будемо вважати, що жіноча наполегливість і нормативно-правові положення – ті, що дійсно на її користь – перемогли. Якщо ні – йдемо до сусіднього військкомату та проходимо цей етап спочатку.
Завдання – найдовше – третє: пройти військово-лікарську комісію (ВЛК). Як не дивно, це – в чомусь ледь не найтяжчий з усіх етапів. Але (!) наша героїня вже майстер зі словесних битв з чоловічим шовінізмом і визначенням місця жінки в цьому суспільстві (Kinder, Küche, Kirche – Дитина, Кухня, Церква) і тому вважає себе готовою до всього. Ось думаю, одразу давати їй ще одну Wunderwaffen чи нехай сама трохи походить? Ну, оскільки я сама жінка, то поділюся з нею ще одним надбаним «лайфхаком». Разом з направленнями на різні аналізи та огляд спеціалістів видають такий папірець, де записано, що медичний огляд повинні провести на безкоштовній основі та без черг у всіх медичних закладах України незалежно від форми власності (за точність формулювання не скажу, але десь так воно і є).
Перша наша дія – в реєстратурі медичної частини військкомату (ВЛК) взяти два (!) бланки проходження ВЛК. Навіщо два? Бо один – для отримання військового квитка, а другий – для досягнення кінцевої мети нашого квесту, яким є підписання контракту з ЗСУ на військову службу в резерві.
Разом із цими бланками нашій героїні дадуть направлення на здачу різних аналізів (див. Наказ Міністерства Оборони «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України» № 402 від 14.08.2008). Ці аналізи можна здати у своїй поліклініці чи в районній поліклініці за направленням військкомату (якщо обраний підрозділ ТрО – не в «рідному» військкоматі). Ці аналізи однакові для всіх, незалежно від гендеру. А ось спеціалістів героїні доведеться пройти на одного більше – зрозуміло, гінеколога.
Хотілося б наголосити, що довідки від психіатра і нарколога видаються на спеціальних бланках; довідка з тубдиспансеру – на основі результатів флюорографії та її «декодування» (майже без перебільшення, зважаючи на традиційно «глибокошифрований» почерк лікарів); довідка з вендиспансеру – за результатами серологічного аналізу (в побуті – «на сифіліс»). Тому одразу ж дружня порада: спочатку – аналізи, ЕКГ, а потім вже – спеціалісти.
Як не сумно, але й серед медичних працівників може героїня зустріти шовіністів, які будуть розповідати, що служба в ЗСУ (навіть в «якомусь» резерві) не для неї, що «куди військкомат дивиться, якщо вже таких призивають» тощо (це суто з власного досвіду). Якщо вже не сила стримуватися, то можна ввічливо сказати, щоб дали довідку, а з військкоматом вже якось сама розбереться наша героїня.
Після героїчного походу по різних медичних установах героїня повертається до військкомату – і потрапляє в руки військових лікарів. Вони (не)уважно передивляються що написали їхні «цивільні» колеги – і виносять свій вердикт: «Придатна до служби в резерві» (поширеніші варіанти – «в ЗСУ», «за контрактом», адже «в резерві» ще дуже незвично). Героїне, будь уважною, щоб заповнювали обидва бланки, – а то доведеться повернутися на початок цього завдання і пройти все знову!
Ось нарешті вже всі печатки на місцях, головний лікар ВЛК може або підписати все й одразу, або попросити принести ще й відношення з в/ч. Тут взагалі проблем нема, адже «опорний пункт» ТрО (вже майже «наша» в/ч А7***) розміщено в цій же будівлі – і його уповноважений представник видасть потрібний документ так швидко, що ще відлуння голосу лікарів не встигне затихнути. Так що лікарю вже нема куди й діватися – і замість наших бланків нам видають висновки щодо придатності до військової служби та укладання контракту із ЗСУ.
Для останнього також знадобиться довідка про несудимість – але її можна замовити й онлайн.
Завдання – найкоротше – четверте: вийти на фінішну пряму – надання всіх документів. Озброєна висновками ВЛК, купою документів (які потрібно принести в ТрО – список там дадуть), героїня повертається до ТрО – і здає їх там з усмішкою Джоконди та даними про свої розміри (одягу та взуття) на додачу.
Завдання – найважче – п’яте: отримати військовий квиток і підписаний екземпляр контракту. Чому найважче? Бо після здачі документів мине десь тиждень, під час якого чогось не вистачатиме – біганини по кабінетах. Отже, у середньому тиждень героїня відпочиває від біганини, потім приходить вже у «свою» в/ч – і отримує військовий квиток і підписаний контракт. «Бонусом» може виступити нарукавний патч «своєї» бригади ТрО.
Вітаємо! Ви успішно пройшли квест You’re in the Army now! А військову форму вам мають якось видати…
P.S. Дякую за моральну підтримку та корисні поради О. Сусловій та І. Заворотько, а також командуванню вже дійсно «мого» 130-го окремого батальйону (в/ч А7296) 112-ї ОБрТрО!
P.S.S. Традиційна подяка пресслужбі 112 ОБрТрО!
Ірина Щиголь
