Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
Днями в інформаційному агентстві Укрінформ відбувся круглий стіл на тему «Комунікаційно-контентна безпека та особливості кіберзахисту сучасного публічного простору».
Під час заходу, організаторами якого виступили громадські організації «Центр комунікаційно-контентної безпеки» та «З захисту споживачів у кіберпросторі», обговорювали питання технічної та гуманітарної складової інформаційної безпеки, якими відповідно, за словами спікерів, є кібербезпека та комунікаційно-контентна безпека. Зокрема йшлося про важливість комплексного бачення інформаційного простору в режимі доби, сегментацію інформаційного простору і можливості, які вона дає. Також загострили увагу на комунікаційно-контентній реальності і надзвичайній важливості розуміння процесів, які вже сьомий рік тривають у державі і які пов’язані з агресіями нинішнього політичного режиму РФ проти світової демократії.
АрміяInform зафіксувала важливі думки спікерів круглого столу, з якими можна ознайомитись нижче.
Здійснюючи контекстний аналіз інформаційного простору, можна прогнозувати ті чи інші події заздалегідь
На цьому наголосив Дмитро Фіщенко, керівник технологічно-аналітичної групи Дмитра Фіщенка:
– Контекстний аналіз інформаційного простору – серйозний інструмент впливу, що дає змогу змінювати вірогідність тих чи інших політичних подій, збільшувати чи зменшувати вплив на певні рішення. Якщо брати до уваги широкі потоки, не тільки державні інформаційні, а й таке явище як місцева міфологія (вподобання громадян, міфи, що живуть у їхній свідомості), то при їх накладанні можна отримати нову якісну картину, яка уможливлює прогнозний аналіз. Якщо говорити в контексті війни, то, додавши до цього аналізу ще й інформаційний потік противника, можна бачити практичну повну картинку реальності.
Григорій Любовець, провідний науковий співробітник НДЦ ВІКНУ, кандидат історичних наук та член правління ГО «Центр ККБ» окреслив сучасні підходи до розуміння контентного й комунікаційного забезпечення систем управління та інформаційної протидії. Наводимо деякі тези експерта:
– Сьогодні медіа-, кібер-, діджитал- та комунікаційно-контентна гігієна стають життєвою необхідністю всіх людей, а не тільки спеціалістів. Ба більше, це стає якісною і безпечною умовою переходу людства до квантової епохи.
– Традиційне інформування, яке нині – надлишкове, втрачає свою вагу. Натомість набуває ваги орієнтування в контентних потоках. Щоб розуміти контентні потоки і орієнтуватись у них, слід розуміти динаміку комунікаційного процесу та знання контексту цієї динаміки. Це дозволить, передусім, не грати застарілими термінами й категоріями з путінського арсеналу дезорієнтації.
– Найвагомішим якісним показником комунікаційно-контентного процесу є утримання в сучасній динаміці публічної уваги. Аби втримати увагу суспільства на тих чи інших резонансах, потрібно діяти за новими правилами динамічності, коли все відбувається дуже швидко і перемагає той, хто домінує в інформаційному просторі.
У цьому контексті варто розуміти, з яких сегментів утворений інформпростір держави. Нижче наводимо модель, представлену громадською організацією.
Інформаційна безпека на рівні об’єднаної територіальної громади
Олександр Хитров – генеральний директор ТРК «Ритм» (м. Рівне), член правління ГО «Центр ККБ», говорячи про регіональну складову інформаційної безпеки, зазначив, що вона не менш важлива, ніж загальнодержавна та глобальна інформбезпека: «Україна включає в себе багато маленьких територій, які є унікальними і теж потребують спеціального захисту в епоху інформаційного буму, коли все змінюється надшвидко. Нині існують об’єднані територіальні громади, у яких відбуваються власні процеси, які, на жаль, ніхто не відслідковує, окрім місцевої преси. Хоча й потрапляння тих чи інших подій в їхнє поле зору (місцевої преси) – ще одна окрема проблемна тема для розгляду».
Пан Хитров звернув увагу і на питання медіаграмотності та медіабезпеки. За його словами, в Україні вирішення цього питання є на початковому етапі, хоча на сьомому році війни вже мало б стати програмним.
– З молодими людьми, що проводять багато часу в соцмережах, ми можемо говорити про те, що таке фейки, боти та тролі, проте великий відсоток українського населення далекий від Інтернету і, як показує життя, це може мати критичні наслідки. Наприклад, нещодавня ситуація з Новими Санжарами показала, що людей, які не є освіченими, дуже легко налякати, створити паніку й підштовхнути до нетипової поведінки, – зазначив Олександр Хитров.
Які є межі інформаційного середовища бригади ЗСУ?
Якщо говорити про середовище життєдіяльності об’єднаної територіальної громади, то у військовому вимірі такою одиницею є бойова бригада, яка дислокується в певному регіоні, що має свою специфіку. На цьому закцентував увагу старший науковий співробітник НДЦ ВІКНУ, Олександр Клубань.
Учасник круглого столу розповів про недавнє дослідження публічних сторінок 20 бойових бригад у Facebook, яке тільки підтверджує думки про те, що публічна інформаційна діяльність нині є життєво необхідною: навколо кожної бригади почали формуватись певні фан-клуби з місцевих мешканців, які черпають інформацію про реальність, а відтак заповнюються прогалини щодо поширення ворожих міфів.
У цьому контексті голова ГО «Центр ККБ» Валерій Король зауважив, що у 2014 році через збереження системи закритості ЗС України ворог скористався цим, досить легко закидаючи недостовірну інформацію, дезінформацію, чутки.
– Недостатність інформації – це потенційна поразка. Тому при побудові нової системи інформаційної безпеки ЗСУ слід формувати власний інформаційний корпоративний простір, який поєднується з національним простором. Бригада на території ОТГ не може існувати в закритому режимі. Вона має існувати лише в поєднанні з місцевою громадою, де завдання держави – забезпечити єдність інформаційного поля, єдність розуміння, підходів до взаємодії та співпраці, – зазначив Валерій Король.
– Якщо не буде довіри, самостійності, ініціативності і відповідальності, делегованих на рівень бригади, – ми не отримаємо результат, які б документи не створювались, – додав Валерій Король.
Про особливості кіберзахисту в сучасних умовах
Член правління ГО «З захисту споживачів у кіберпросторі» Євген Забарило під час круглого столу розповів про цифрову складову комунікаційно-контентної безпеки, якою є кібербезпека.
– В Україні діджитальні медіа в гонитві за прибутками штучно розганяють теми публікацій. Ключова капіталізація в мережі – це перегляди. Перегляди складають трафік, який, як правило, і приносить найбільші прибутки. В Україні контракти працівників діджитальних агентств складаються так, що їх KPI прив’язані до того, як їхні новини залучають трафік на сайт. І відповідно, перевірки цих новин не існує у великому агрегаторі, бо коли виникає інформаційний хайп, знайти його першоджерело досить складно, – сказав Забарило.
Він зазначив, що наслідком таких дій є генерування штучного інформаційного хайпу серед громадян. Зазначений стан інформаційного середовища створює сприятливі умови для збільшення випадків інтернет-шахрайств та маніпулювання думкою споживачів інформації.
Голова ГО «Організація із захисту споживачів у кіберпросторі» Кирило Стояновський зазначив, що коли люди почнуть розуміти, яким індексом керується їхня діяльність у кіберпросторі, тоді можна буде так само перевіряти і виникнення новин, те, звідки вони з’явилися, хто є першоджерелом, та що це за сайти. Тоді більшість сайтів зникне з інформаційного простору.
Саме тому громадська організація розробила онлайн-сервіс BezBid, через який можна перевірити той чи інший сайт і виявити природу тіньових сайтів. Цей сервіс можна вважати сервісом масштабу державного функціоналу: він розрахований як на пересічного споживача, так і на вузькопрофільних фахівців.
