Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Близько ста сімдесяти контрактників стали випускниками 179-го навчально-тренувального центру військ зв’язку ЗСУ. За словами заступника начальника Центру з морально-психологічного забезпечення підполковника Юрія Кривоноса, чотири місяці вишколу стали для кожного етапом професійного зростання. І він мав свої особливості. Насамперед, якщо порівнювати з минулими періодами, на 20% підвищилась спеціальна практична підготовка. По-друге, у процесі навчання активно залучали досвід учасників бойових дій на Донбасі. А таких цього разу на курсі було близько 40 відсотків.
Старший солдат Олег Макарчук з-поміж товаришів вирізнявся не лише завдяки високому зросту та міцній статурі. Його зосереджений і уважний погляд, упевненість одразу виказували досвідченого бійця. Поваги додавав і нарукавний шеврон ДШВ.
– Упродовж контрактної служби був водієм, розвідником, помічником гранатометника. Навіть кухарем, – з усмішкою розповідає Олег. – Але важливу роль зв’язку відчув під час боїв за Дебальцеве, коли саме завдяки зв’язківцям наш підрозділ відійшов на нові позиції з мінімальними втратами. Поки воював з російським окупантом, лише підтвердив намір освоїти нову спеціальність. Адже уміння налагоджувати і тримати надійний зв’язок у бойових умовах не менш важливо, ніж давати вогневу відсіч ворогу.
…До закладу вже почало прибувати і молоде поповнення, яке з цікавістю знайомиться з умовами навчання, майбутніми фахами, командирами й новими товаришами.
