Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Усе розпочнеться 1 квітня… Якщо вимовити це добре поставленим баритоном із трагічними нотками в голосі, вийде майже аудіо-тізер до якогось динамічного голлівудського блокбастера. Втім, про кіно поговоримо іншим разом. А наразі тема не менш цікава, але реалістичніша – черговий призов громадян України на строкову військову службу!
Поки на вищих щаблях ламають списи на теми «потрібна не потрібна» строкова служба, «з 18 чи з 20 років» краще проводити призов, законодавство наголошує, що особи чоловічої статі від 18 до 27 років, які мають українське громадянство і не мають причин, що обмежують проходження військової служби, зобов’язані виконати свій конституційний обов’язок. І саме з 1 квітня 2020 року почнуть роботу обласні й районні призовні комісії по всій країні. Поки ж, у лютому-березні, у військкоматах тривають підготовчі заходи: гіпотетичних рекрутів призову «Весна-2020» слід усебічно вивчити, провести медогляд, обстеження, а то й підлікувати. Крім того, в кожній області є своя, унікальна специфіка проведення призовних кампаній.
Під час підготовчого періоду кореспондент АрміяІnform зустрівся з посадовцями Івано-Франківського обласного військкомату щоб з’ясувати, які плюси, мінуси й «підводні камені» очікувати під час весняного призову на строкову службу в цьому регіоні.
Замість «увертюри» скажемо, що Прикарпаття – дуже цікава і специфічна частина України. Люди, які їдуть сюди за враженнями, щоб побачити напрочуд мальовничі куточки Карпат, дуже тішаться. Ще б пак: цілюще повітря, неймовірні за красою пейзажі, мінеральні води, гуцульська автентика і ще мільйон подібних принад на будь-який смак та гаманець. Почасти на форумах можна зустріти дауншифтерські відгуки на кшталт: я так класно відпочив, уяви, тут зовсім не ловить Інтернет/мобільний зв’язок. Або ж: «Хлопці, я реально був у «кінці географії». Тут асфальт закінчується, а потім ще ґрунтовкою угору на конях треба їхати! Там така садиба шикарна, як у кіно про Дикий Захід!» Утім, для тих, хто забезпечує виконання державних функцій, такі «принади» щоразу стають справжнім «челенджем» під час роботи.
«Три дні лісом, два дні полем…»
Наш співбесідник, начальник відділу призову та комплектування – заступник військового комісара Івано-Франківського ОВК підполковник Валерій Волинков. З його слів, приказки про «кінець географії» у ХХІ столітті в Карпатах – це не туристичні міфи, а реальність. Як приклад – Верховина і Верховинський район. Де і військкомату не було б, якби не війна з російським агресором (Верховинський РВК скорочено під час знищення війська за часів Януковича. – Авт.). Згодом функціонування райвійськкомату відновили. Так от, аби дістатися з віддаленого гірського селища Верховини до військкомату та медичних закладів і повернутись назад, призовник витрачає як мінімум… дві доби! Спочатку добирається під вечір до ближчого населеного пункту, в якому є транспортне сполучення з райцентром. Там ночує і зранку їде до райцентру. В другій половині дня повертається і тільки на ранок потрапляє додому. Водночас пішки слід добиратись від 10 до 30 кілометрів. У грошовому еквіваленті це досить значні суми (за умови, що призовника не скерують на додаткове медобстеження і йому треба прибути у військкомат тільки двічі).
І якщо вже говорити про конкретику, беремо мапу й дивимось: село Пробійнівка Верховинського району. Розташоване за 15 кілометрів до села Голошино, від якого до райцентру смт Верховина є маршрутне транспортне сполучення. Призовнику, пройшовши 15 км пішки з Голошино до Верховини, треба проїхати ще 50 км. У вартість поїздки треба додати і витрати на харчування. Таких поїздок перед призовом не менше ніж чотири: здача аналізів, проходження медичної комісії, проходження районної призовної комісії, явка для відправки у війська. Це у випадку, коли призовник повністю здоровий і не потребує обстеження чи лікування. Кидаємо, як кажуть, на калькулятор: піша прогулянка 15 км – безкоштовно; квиток на маршрутку в один бік 50 грн; легкий перекус – 50 грн. Загалом – 150 грн! Множимо на чотири – 600 грн! Експресії в ситуацію додає те, що більшість гірського населення – безробітні, й не кожна сім’я може витрачати такі кошти, щоб виконати всі попередні заходи перед відправкою на військову службу. У тій же Пробійнівці до вересня 2012-го діяла пилорама – головне місцеве підприємство. Згодом її закрили через порушення екологічного законодавства. Відтак місцевий люд здебільшого перебивається сезонними заробітками і «зеленим туризмом», зберігаючи офіційний статус безробітного.
«Хто візьме повісток пачку?!»
Водночас не слід зважати на одну лише специфіку рельєфу місцевості, інфраструктурні негаразди, або ж брак робочих місць в окремих локаціях. У обласному військовому комісаріаті постійно оцінюють глобальні ризики й аналізують поточну ситуацію перед тим, як розпочати черговий призов на строкову військову службу. Відтак уже відомі «проблемні зони», актуальні не лише конкретно для Прикарпаття, а й для інших областей. Заступник обласного військкома підполковник Валерій Волинков звернув увагу на три такі аспекти.
От, до прикладу, оповіщення потенційних рекрутів. Як, на вашу думку, повинні повідомити особу про необхідність з’явитися до військкомату? Особливо у великих містах: районних і обласних центрах. Поквартирний обхід працівниками військкоматів із врученням повісток у руки? Так, призовника може постійно «не бути» вдома. Об’явами в газетах? Ви бачили молодь, що купує і читає пресу? Облави в нічних клубах? Це показово, але протизаконно!
На це питання дає відповідь пункт 64 «Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом»: оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їхнє прибуття на призовні дільниці відбувається за наказами районних військових комісарів і повістками, врученими призовникам через житлово-експлуатаційні організації, домовласників, відповідні виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, де немає військових комісаріатів, керівників підприємств, установ, організацій, навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форми власності. У необхідних випадках повістки можуть вручати громадянам безпосередньо за місцем їхнього проживання.
У цьому випадку нас цікавить частина офіційного документа, де йдеться про ЖЕО і домовласників. Так ось, житлово-експлуатаційні контори як основний вид комунальних підприємств поступово зникають. Їм на зміну приходять управляючі компанії й ОСББ. На Івано-Франківщині таких уже близько 250. Як стверджують в облвійськкоматі, із ними здебільшого неможливо організувати належну співпрацю й добитись здійснення ними військового обліку та оповіщення призовників. Причини різні: від апелювання представників ОСББ, що вони відповідають виключно за фінансово-господарську діяльність, й до того, що управляючі компанії та ОСББ часто змінюють та переобирають керівництво.
Через адмінреформу не вдягнути форму?..
Децентралізація – надзвичайно актуальна і демократична реформа, яка триває в Україні, щоб наблизити її до інтеграції з ЄС. Однак, є одне «але», або навіть кілька. Адміністративна реформа, наслідком якої є створення об’єднаних територіальних громад, передбачає оптимізацію фахівців, які відповідають за ведення військового обліку на місцях та невизначений статус посадових осіб (виконувачів обов’язків старости села. – Авт.). Крім того, в результаті адміністративно-територіальної реформи окремі населені пункти об’єднались з територіальними громадами інших районів. У результаті чого ускладнюється система військового обліку та оповіщення призовників, оскільки зазначені населені пункти територіально розміщені в межах району і зони дії іншого військкомату. Відповідно, військові комісаріати повинні перетасовувати між собою інформацію про призовників. А це впорядкованості справі не додає, а навпаки, відтягує час і ресурси. Оскільки ділянки відповідальності районних військових комісаріатів є визначеними і зміні наразі не підлягають.
Toss a coin to your… doctor!
Я от наразі, напевно, непопулярний тезис озвучу про те, що здоров’я людини – це прибуткова справа. Особливо, якщо подивитися на філософію організації медичного забезпечення населення. Підписуєш контракт із лікарем – він тебе лікує. Відтак, чим більше у лікарів пацієнтів-контрактників – тим більша в нього зарплатня. Начебто чудовий і цілком прогресивний підхід у проведенні медичної реформи.
Однак мінімум двічі на рік профільні фахівці-лікарі повинні відволіктись від своїх спонсорів-пацієнтів й увійти до складу районних та міських медичних комісій. І це за умови, що відповідно до реформування медичний заклад у населеному пункті не оптимізовано чи об’єднано з іншим. Це породжує цілком правильне запитання, хто ж саме і на яких фінансових засадах виділятиме лікарів-спеціалістів у склад районних чи міських військово-лікарських комісій на виконання п.3 ст.16 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», п.2.5, 2.8 Наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402 (зі змінами) «Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ» для проведення медичного огляду призовників, кандидатів на військову службу за контрактом?
Ну, і якщо вже зачепили суто матеріальний аспект, то є питання щодо бюджетного навантаження на оплату залученим у склад військово-лікарських комісій лікарям додаткового обстеження призовників, кандидатів на військову службу за контрактом, яких направляють на обстеження в районні чи міські лікувальні заклади, оплату медичних обстежень призовників і кандидатів на військову службу за контрактом, що необхідно провести перед медоглядом лікарями-спеціалістами ВЛК відповідно до керівних документів.
Начальник відділу призову та комплектування – заступник військового комісара Івано-Франківського ОВК підполковник Валерій Волинков наголошує: проблема, яка тобі відома – це вже не проблема, а, фактично, напрямок для практичних дій. Є сподівання, що зі змінами в структурах органів місцевого військового управління України і переходу до формату діяльності обласного військкомату на Прикарпатті вже у формат Територіального центру комплектування та соціальної підтримки, розв’язувати гострі питання призову та добору кандидатів на контрактну службу стане легше. Як казали римляни, per aspera ad astra, що буквально перекладається, як крізь терни до зірок. У нашому випадку, щоб якісно організувати призов, слід здолати прогнозовані труднощі. В обласному військкоматі Прикарпаття до цього готові морально і практично.
