Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
У п’яту річницю прориву з Дебальцевого світ побачить перша книга бойового хірурга Збройних Сил Олександра Данилюка, який рятував побратимів у окопах під Дебальцевим під час оточення. «Ті, що стомилися боятися»: це історія про 9 днів боротьби за життя і майже сотню операцій у бліндажі, під обстрілами бойовиків… Оперувати доводилось на колінах, без донорської крові, інструментів і спеціального обладнання, під світлом примітивного китайського ліхтарика. Ця книга – абсолютно некомерційний проєкт. Усі виручені кошти підуть на допомогу пораненим.
Першими читачами спогадів хірурга стали побратими, з якими він безпосередньо пройшов «дебальцівське пекло». Олександр каже: дехто читати їх не зміг…
— Це непрості спогади, деякі побратими воліли б викинути їх назавжди з пам’яті… Та були й ті, що доповнювали мене, додавали моменти, про які я забув. Це ж не лише моя книга. До другої частини увійшли рефлексії побратимів і поранених, яким вдалось вижити. Вони написали спогади про ці 9 діб.
Та найважче читати книгу було рідним Олександра. Батькам чоловік довго не повідомляв, що був у Дебальцевому…
— … вони знали лише про район Бахмута. Тож книга стала для них серйозним одкровенням і потрясінням. А мати сказала, що все й без того відчувала…
