Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 23 серпня 2024…
Про події 100-річної давнини, паралелі та висновки з уроків історії говорили у військових частинах Вінницького гарнізону. У військових зв’язківців історик Богдан Галайко, представник вінницького осередку Українського інституту національної пам’яті, розповідав про спроби становлення української державності, її незалежності та про важливість спільного бачення історичних і сучасних подій.
Водночас начальник відділу національно-патріотичного виховання вінницького обласного молодіжного центру «Квадрат» Андрій Мельничук зауважив, що нині важливо не тільки розуміти та знати історію, а й ідентифікувати себе українцями. Також, окрім виступів гостей, присутні мали змогу переглянути документальний фільм «Соловей співає».
— Це унікальна стрічка, що є новаторським і монументальним дослідженням проблеми мовного питання в Україні. А ще допомагає розвінчувати міфи про українську мову, — розповідає Андрій Мельничук. — Автори стрічки намагаються знайти відповідь на запитання, чому спілкуватися в Україні XXI століття українською мовою для багатьох громадян є нонсенсом. Тому цей фільм актуальний для всіх типів аудиторії, зокрема і військових.
А от в Командуванні Повітряних Сил ЗС України під час виступу Богдан Галайко не тільки розповідав про історичну ідентичність, а й представив світлини виставки «Українське військо 1917–1921 років».
— Сто років тому значення свого війська для України було також надзвичайно важливим, як і нині. Так історично склалося, що нашій державі з перших днів існування й до сьогодні доводиться боротися з агресією сусідніх країн. У вирі цієї боротьби й формувалося українське військо. Зрештою свою історію ми маємо пам’ятати, — зауважив історик.
