Вирок отримав мешканець Канева Черкаської області, який у месенджері Теlеgram створив та адміністрував групу «Кіт говорить». Там він поширював інформацію про місця,…
У Мюнхені, де проходить міжнародна конференція з безпеки, DW поспілкувалася з міністром оборони України Андрієм Загороднюком про актуальні питання євроатлантичної інтеграції країни та про конфлікт на Донбасі, повідомляє Deutsche Welle.
Deutsche Welle: Пане міністре, до Мюнхена Ви прибули з Брюсселя, де проходила зустріч з колегами з країн Північноатлантичного альянсу. Які цілі ставить собі зараз Україна щодо членства в НАТО? Чи варто очікувати у найближчій перспективі заявки України на отримання Плану дій для набуття членства в альянсі?
Андрій Загороднюк: Ми однозначно будемо піднімати це питання. Близько двох тижнів тому нами була оновлена заявка на партнерство з розширеними можливостями – так званий EOP (Enhanced oportunity partner). Заявка розглядатиметься у жовтні. Зараз ми проводимо переговори з країнами-членами альянсу, аби вони підтримали цю заявку. У нас є абсолютно чіткий напрямок – вступ до НАТО. Цю позицію представляє уряд України, я – як міністр оборони, міністерство закордонних справ, віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Ми йдемо в НАТО. Крапка. Є лише питання тактичного плану. Яким чином ми побудуємо план. Зараз ми робимо фокус на партнерстві з розширеними можливостями. План дій щодо членства так само стоїть на порядку денному. Ми вже заручилися підтримкою багатьох країн НАТО. З деякими ще працюємо.
Українські збройні сили поступово переходять на стандарти НАТО. Які напрямки є пріоритетними на даний момент?
Йдеться загалом про перелік з близько 150 стандартів. Цього року ми маємо узгодити стандарти верхнього рівня, які стосуються управління збройними силами.
Цей рік взагалі буде ключовим щодо переходу на стандарти НАТО. У березні ми очікуємо ухвалення Верховною Радою закону, який регулює перехід збройних сил на нову систему управління. Функції головнокомандувача і начальника генштабу будуть розділені, саме від цієї структурної зміни відштовхуватиметься подальша трансформація.
У Маріуполі і Сєвєродонецьку планується збудувати нові військові бази, що робитиметься саме за стандартами НАТО. У чому буде полягати головна відмінність від того, як будували бази раніше?
У першу чергу ми будуватимемо базу у Сєвєродонецьку, потім – Маріуполь. Питання стандартів НАТО тут передовсім полягає у вищій якості: якості конструкцій, якості проживання, виконання завдань, логістики.
Як Ви розцінюєте зусилля президента Зеленського з виконання Мінських угод щодо врегулювання конфлікту на Сході України?
Ми абсолютно чітко і послідовно виконуємо Мінські угоди. Російська сторона, як Ви знаєте, постійно порушує ці угоди. Щодня продовжуються обстріли наших позицій з забороненого “Мінськом” озброєння. У середньому на день цього року припадає близько десяти обстрілів. Лише у січні у нас одинадцять загиблих бійців – наших героїв. Звичайно, це – неприпустима ситуація.
У точках розведення сил ситуація контрольована?
Вона контрольована по всій лінії зіткнення. Дуже напружена, але контрольована. Ми зараз ведемо переговори щодо наступних трьох точок розведення сил.
Які це мають бути точки?
Давайте ми це озвучимо, коли це питання буде узгоджене. На це буде свій час.
Головне, що треба розуміти: кожна точка розведення має свою гуманітарну складову. Саме у цьому сенс розведення. Тобто, наприклад, може йтися про об’єкт критичної інфраструктури, навколо якого має бути розведення, щоб не піддавати його загрозам. Або це переходи чи переїзди, аби населення могло перетинати лінію розмежування у безпечний спосіб.
Чи розглядається розведення сил по всій лінії зіткнення?
Ми вивчали всі ризики й наразі наша позиція чітка: розведення по всій лінії не розглядається. Тому що воно займе надзвичайно довгий час. Ми вже провели три розведення. Це дуже клопітка процедура, один за одним мають бути проведені багато заходів. Розведення по всій лінії буде надзвичайно довгим і важким з логістичної точки зору. Воно відволіче нас від виконання Мінських угод. Адже у Мінських угодах чітко записано, що іноземні війська та іноземні формування мають роззброїтися і вийти з України. Якщо розведення триватиме кілька років, це суперечитиме суті Мінських угод.
Чи можливі з Вашої точки зору як міністра оборони місцеві вибори за українським законодавством на непідконтрольних територіях Донбасу вже у жовтні? Наскільки це реально з точки зору безпеки?
Я не хотів би це коментувати, цей процес нині у стадії переговорів. Такі рішення не мають ухвалюватися без серйозного вивчення.
Чи існує на даний момент небезпека прямого військового вторгнення з боку Росії?
Небезпека залишається завжди, але на даний момент ми не бачимо її як критичну.
Яка військова допомога надходить Україні від Сполучених Штатів?
Це не допомога грошима, це допомога обладнанням. Це підготовка військ, консультації. Всі ці речі йдуть постійно. У нас постійно знаходяться більше ста радників із західних країн, зокрема багато радників із США, які допомагають у реформуванні наших збройних сил.
Яке саме обладнання надають Сполучені Штати?
Це передовсім локаційне обладнання, різні види високотехнологічного обладнання. Системи зв’язку, приціли, радари, човни. Для нас пріоритетом є розвиток ВМС, тому ми ведемо переговори про човни та іншу допомогу.
