Їх обвинувачували у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період. Дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України — вчинення злочину за попередньою…
Чи знали ви, що військовослужбовці Збройних Сил України, виконуючи конституційний обов’язок щодо захисту Батьківщини, обмежені в низці конституційних прав і свобод?
Спецкор АрміяInform проаналізував українське законодавство і виявилося, що є обмеження, які обумовлені специфікою військової служби. Вони ґрунтуються на нормах міжнародного права, не суперечать міжнародним нормативно-правовим актам та відповідають світовій практиці.
Військовий не може вступати в партію, але може бути депутатом
Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовим заборонено бути членами будь-яких політичних партій, організацій чи рухів. Водночас у законі немає обмежень щодо участі в публічних заходах, зокрема, і політичних. Через відсутність у законодавстві таких заборон можна визначити, що військові можуть у позаслужбовий час брати участь у діяльності політичних партій, організацій і рухів. Військові не обмежені як в активному, так і пасивному виборчому праві. Вони мають право брати участь у всеукраїнських і місцевих референдумах, обирати та бути обраними як до місцевих рад, так і до Верховної Ради України. Обмеження щодо участі армійців у виборчому процесі спрямовані на недопущення політизації військових колективів.
Військовим заборонено займатися бізнесом
Наступне обмеження соціальних прав військових стосується здійснення інших видів трудової діяльності, крім проходження військової служби. Адже військовослужбовець передусім зобов’язаний виконувати свої службові обов’язки, а держава повинна забезпечувати йому за це гідне існування. За законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», військовим забороняється займатися підприємницькою діяльністю та іншою оплачуваною роботою. Водночас не заборонено викладати, займатися наукою і творчістю. Також армійцям дозволено проводити медичну, інструкторську та суддівську практику зі спорту. Не може розглядатися як порушення вимог закону зайняття військовослужбовцями такими видами діяльності, наприклад, як хобі, тобто виготовлення предметів не для продажу, обміну, а лише для власного споживання.
Військовослужбовець може захистити свої права
Закон забороняє військовослужбовцям організацію страйків та участь у їх проведенні. Водночас законодавство передбачає можливість оскарження неправомірних рішень та дій. Стаття 55 Конституції України гарантує право на оскарження в суді рішень, дій та бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Також військовослужбовцям надається право звернутися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також до відповідних міжнародних судових установ. Водночас скарги, пов’язані з проходженням служби, подаються, розглядаються і вирішуються відповідно до Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України та Статуту внутрішньої служби, якими передбачено певні особливості щодо порядку їх надання і вирішення. На незаконні дії чи розпорядження командирів військовослужбовець подає скаргу безпосередньому начальнику тієї особи, чию дію він оскаржує, а якщо особа, по чиїй вині порушені права, невідома, то скарга подається за командою. Заборонено подавати скарги під час бойового чергування, в добовому наряді та під час занять. Законодавство України дозволяє військовим та їхнім родинам створювати громадські об’єднання і бути їх членами. Їхня діяльність також може бути спрямована на захист соціальних прав військовослужбовців, а співпраця з Міністерством оборони України сприяє ефективності такого захисту. Однак громадські організації військовослужбовців не повинні втручатися у професійну компетенцію відомства.
Військовослужбовець може вільно пересуватися за межами України
Серед особистих прав людини важливе місце займає вільне пересування як в середині країни, так і за її межі. Армійці, крім військовослужбовців строкової служби, мають право вільного пересування територією України у вихідні, святкові й неробочі дні. У робочі дні виїзд за межі гарнізону здійснюється з дозволу командира військової частини. Також військовослужбовці мають рівне право з іншими громадянами України на виїзд за кордон, повідомивши командира.
Важливо, що в законодавстві України немає прямої заборони на реалізацію військовослужбовцями конституційного права на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Водночас реалізація військовослужбовцями цих прав не повинна порушувати норми законодавства стосовно збереження державної таємниці. Крім того, військовослужбовці не повинні обговорювати та піддавати критиці накази командирів і начальників.
