Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
До тієї миті, коли Наталка зустрілась поглядами з дивним юнаком, вона вже майже не вірила у кохання. Але її серце чомусь зайшлося і затріпотіло, немов у школярки перед гарненьким старшокласником. Юнак був статний і помітно впевнений в собі, однак поводився перед вродливою жінкою для неї незвично…
Такі чоловіки, як Наталці тоді думалось, швидко звикають до жіночої уваги й обходяться з красунями без зайвих церемоній. А цей – інакший, хоча було дуже помітно – вона йому надзвичайно сподобалась.
Наразі молода жінка має дві родини: її з Сашком подружжя, яке вони створили, та окремий аеромобільний батальйон, де хлопець служить
Він підійшов до неї. Познайомились, пішли гуляти Костянтинівським міським парком, розговорились… Але десь за годину Наталка зазнала неабиякого потрясіння. Вона розмовляла російською, він – українською. Для Донбасу – не така й рідкість. Однак виявилось, що поряд із нею йде в одному обличчі одразу десантник, «кіборг», чистої води «укроп». Та ще й прізвище у нього, як у ватажка стародавнього козацького запорізького війська – Наливайко.
Наталя зізнається, що до побачення з Сашком мала цілковите проросійське налаштування. Цьому сприяли популярні у регіоні російські ЗМІ, точка зору її колег на міській фабриці. Словом, війна на теренах її малої батьківщини. Український воїн-патріот був для неї якщо не ворогом, то щонайменше явищем чужим. А думка про можливість шлюбу з таким «чудовиськом» була неприпустимою.
Сашко освідчувався у коханні, стоячи на лівому коліні з обручкою в руці у кімнаті, засипаній трояндовими пелюстками й при сотні запалених свічок
Однак кохання змінило не тільки долю, а й світогляд – на це пішло пів року. Сашко поводився, як лицар. А знайомство з його бойовими побратимами додатково переконало Наталю в тім, що для цієї категорії чоловіків мужність, людяність і гідність – природні та звичні категорії. Ну хто ще при сучасних «моралях» освідчуватиметься, стоячи з обручкою на лівому коліні, у кімнаті, засипаній трояндовими пелюстками і при сотні запалених свічок?
Наразі молода жінка має дві родини: її з Сашком подружжя, яке вони створили, та окремий аеромобільний батальйон, де хлопець служить, і в складі якого воює й досі. Наталю не бентежить його слава у батальйоні як ідеального корегувальника артилерійського вогню та снайпера, який знищив купу ворогів. І вона навіть пишається тим, що удвічі старші за віком вояки мають її чоловіка собі за авторитета.
