Досі навколо станції існує 30-кілометрова зона відчуження. Унаслідок аварії близько 5 млн гектарів земель виведено із сільськогосподарського користування. Досі людство стикається з наслідками цієї аварії….
Переможці відзнак «Орден» і «Медаль» Святого Пантелеймона отримають по 100 і 50 тисяч гривень
Наразі по всій Україні триває висунення кандидатур на отримання громадських відзнак у галузі охорони здоров’я – «Ордена Святого Пантелеймона» та «Медалі Святого Пантелеймона». Орден присуджують у номінаціях: «Найкращий лікар», «Найкращий медичний працівник», «Новатор охорони здоров’я», «За досягнення в міжнародному співробітництві в охороні здоров’я», «Взірець служіння суспільству». «Медаль Святого Пантелеймона» вручають молодим медикам віком до 35 років. Для іноземців є номінація «За особистий вагомий внесок у розвиток охорони здоров’я України». До однойменних медалі й ордена відповідно додається грошова винагорода в 50 тис. та 100 тис. гривень.
Подавати кандидатури до Регіональних рад відзнаки, створених у кожній області, можуть громадські організації у сфері охорони здоров’я, об’єднання чи організації пацієнтів, заклади охорони здоров’я різних форм власності, наукові установи та навчальні заклади медичного спрямування, церква та релігійні організації. Мають право подавати власні кандидатури і приватні особи, але в цьому разі вони повинні мати рекомендації на свою підтримку. Приймання заявок завершується 29 лютого.
Кандидатом від Вінницької області на отримання «Ордена Святого Пантелеймона» у номінації «За досягнення в міжнародному співробітництві в охороні здоров’я» став Вадим Бабій — старший ординатор відділення невідкладної медичної допомоги Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону.
– Підполковник Бабій постійно бере участь у різних наукових конференціях і семінарах як в Україні, так і за кордоном, – розповів читачам АрміяInform голова Регіональної ради Вінницької області відзнаки Андрій Верба, доктор медичних наук, професор кафедри хірургії УВМА. – Практичні результати його навчання є потужними. Він співавтор Положення про аеромедичну евакуацію у Військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону. На сьогодні це єдиний посібник в Україні, який детально описує процедуру аеромедичної евакуації та клінічні особливості транспортування пацієнтів у критичних станах. Також офіцер входить до складу робочої групи ГВМУ з розробки проєкту Положення з аеромедичної евакуації в Збройних Силах України. Є співрозробником модуля аеромедичної евакуації для пацієнтів у критичних станах. Тож усі здобуті знання й бойовий досвід офіцер застосовує для поліпшення системи аеромедичної евакуації поранених військовослужбовців.
Аеромедична евакуація на Ан-26 «Віта»
Після спілкування з Вадимом Бабієм зрозуміла, що всі його досягнення – результат неймовірної працездатності та постійного прагнення навчатися нового. Хоча сам офіцер зазначає жартома, що це наслідок реалізованих шансів, які подарувала йому доля.
Майже відразу після призначення на посаду в реанімацію ВМКЦ ЦР молодий лікар-анестезіолог Вадим Бабій був залучений до аеромедичної евакуації хворих військовим спеціалізованим санітарним Ан-26 Vita. Й уже 2009 року він отримав змогу познайомитися з аеромедичним транспортуванням у місті Ландштуль (Німеччина) на авіаційній базі Сполучених Штатів Америки Rammstein. Уже після цього офіцер неодноразово представляв Україну та «Віту» на міжнародних навчаннях в Україні та за її межами, зокрема в Сербії, Словаччині, Німеччині, Чехії.
Пригадуючи роботу санітарного літака Ан-26 у довоєнний період, Вадим Бабій зауважує, що деколи колеги дивилися на групу ентузіастів-медиків, які буквально жили проєктом з назвою «Віта», як на диваків, що незрозуміло чим займаються.
– А ми вчилися правильно вантажити поранених, хоч до війни це й було 1-2 транспортування на рік, – розповідає офіцер. – Ще тоді ми розробили картку транспортування, щоб врахувати ризики та небезпеки, які можуть виникнути під час усього шляху евакуації хворого. До речі, цю картку взяли за зразок і використовували під час евакуацій майже всі прифронтові шпиталі, і саме завдяки їй можна відстежити стан пораненого на кожному етапі: від передової до шпиталю.
Англійську вивчав у Техасі, граючи в ігри
Ще під час першої поїздки за кордон Вадим Бабій зрозумів, що потрібно підтягувати англійську мову, аби мати змогу не тільки зрозуміти іноземних колег, а й поділитися з ними власними напрацюваннями.
– Мову я ще зі школи знав непогано, але це було на рівні того розумного собаки, який усе розуміє, але не говорить. Тож розпочав займатися з репетитором. Потім випала нагода поїхати вчитися до інституту англійської мови в Техасі. Потрапив у групу спеціалізованої англійської для лікарів. Ми 12 тижнів їздили по Техасу, знайомилися з роботою медичних центрів. Випробував на собі й американські методики викладання. Наприклад, військові, незалежно від звань, грають в ігри: чіпляють на лоб кольорові наліпки з новими словами, стріляють з пістолетів у мішень, аби той, хто набере більше балів, отримав право називати наступне вивчене слово. Воно так здається, що це ігри для дітей, але методика неймовірно ефективна, навчання цікаве, інтерактивне, навички виробляються стійкі.
Український прапор в штаті Огайо
Гарне знання англійської допомогло Вадимові Бабію потрапити до медичної школи аерокосмічної медицини повітряних сил Сполучених Штатів Америки в місті Дейтон, штат Огайо, де він успішно закінчив два офіцерські навчальні курси з аеромедичної евакуації: Flight nurse та Critical care air transport team.
– Я став першим українцем, який навчався в цій школі. Взагалі цікава історія, як я туди потрапив, адже курс був спланований для льотних лікарів, а в мене офіційно такої спеціалізації немає. Проте я дуже добре склав тестування з англійської мови й залишився єдиним кандидатом. Американці як господарі курсів провели зі мною співбесіду, щоб з’ясувати мотивацію й мету моєї поїздки. Розповів, що займаюся транспортуванням хворих, і навчання на курсі дасть можливість поліпшити мої знання. У результаті під мене, капітана з України, американці змінили тематику курсу й узгодили питання з бюджетом, вирішивши, що це буде ефективно.
Разом з Вадимом Бабієм у медичній школі аерокосмічної медицини ПС США з’явився й український прапор, який встановлюють на честь випускника.
– Із національними прапорами теж трапилася історія. У групі, крім американців, училося лише 2 іноземці – я і австралієць. Австралієць якось спитав мене, чи я салютуватиму на американський прапор, адже в Австралії це роблять лише королеві. Тут я зрозумів, що є дипломатичні нюанси. Порадився з нашим аташе. Вирішили, що, відсалютувавши, не порушу жодних етичних норм. І ось – урочистий момент підняття американського прапора. Я віддав вітання, австралієць – ні. Результат цього вчинку я побачив уже тоді, коли перед фінальним іспитом офіцер з міжнародної співпраці не міг закріпити спеціально закуплений український прапор. Уся група кинулася йому на допомогу. Хоча загалом американці краще ставилися до австралійця. Це і питання мови, і те, що в 2013 році мене сприймали як росіянина. Я всіма силами ламав цей стереотип, навчаючись ночами, аби довести свою професійність.
Особливості американської системи навчання
Окрім високотехнологічної навчальної бази, відзначає Вадим Бабій і загалом американську систему навчання. Це і постійне проходження курсів підвищення кваліфікації, і командна робота, і оцінювання лідерських якостей.
– Плюс до цього застосовують систему супервайзингу. Тобто вчитель, який у нас викладав, не приймав екзамени. Нас, а також нашого викладача, оцінював інший підрозділ. А це означає, що вчитель – перший, хто зацікавлений, щоб усі слухачі успішно склали іспит. Ми навіть побилися об заклад: вчитель пообіцяв пригостити вечерею, якщо всі складуть іспит більше ніж на 90 балів. І вся група вечеряла в ресторані.
А ще Вадим Бабій ділиться досвідом зі студентами Вінницького національного медичного університету, викладаючи на кафедрі Медицини катастроф та військової медицини.
