Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Для успішного виконання завдань в польових умовах (передусім у районі проведення ООС) в системі морально-психологічного забезпечення війська передбачені Похідні автоклуби-друкарні (ПАК Д), пересувні кіновідео салони (ПКВС) або похідні автоклуби. Останні у цьому переліку – це вдосконалені польові клуби ще радянського зразка. Керівні документи вказують на необхідність мати такі «осередки культури на колесах» у бригадах, полках, окремих вузлах зв’язку, навчальних центрах, полігонах, мобільних госпіталях, військових частинах із чисельністю особового складу понад 500 посад (за умови наявності у штаті клубу).
– В останні чотири роки, відповідно до державного оборонного замовлення, у війська мали надійти 40 одиниць ПАК Д: 10 автоклубів на рік, – зазначив у розмові з кореспондентом АрміяInform перший заступник начальника Головного управління морально-психологічного забезпечення ЗСУ полковник Володимир Яцентюк. – Але нині маємо лише 3 одиниці: в Національній академії сухопутних військ і по одній у бригадах ДШВ та механізованій.
За словами Володимира Миколайовича, ситуація з постачанням сучасних похідних автоклубів-друкарень на 2020 рік теж невтішна. До війська надійде їх аж дві одиниці замість запланованих все тих же десяти. За інформацією сайта ProZorro, вартість ПАК Д становить 3,9 мільйона гривень. Його призначення – проведення комплексу інформаційного забезпечення в польових умовах. А це – кіно- та радіообслуговування, звукопідсилення. Окрім сучасної проєкційної апаратури, комп’ютерної оргтехніки, він оснащений комплектом супутникового і цифрового телебачення, потужною музичною системою й технікою для виготовлення друкованої продукції.
Можна по-різному ставитися до пересувного клубу, формат якого перейшов до нас із радянського минулого. Хтось вважає, що це «позавчорашній день», хтось пропонує кошти виділяти на «важливіші» проєкти. Критиків достатньо. Натомість, якщо цей клуб на колесах наповнити живими конкретними заходами, якщо за кермом культурно-просвітницької роботи й організації дозвілля перебуватиме людина ініціативна, з творчою жилкою, то нудьгувати особовому складу військової частини не доведеться.
– Попри чималий дефіцит пересувних клубів і те, що у нас лише на 69% оновлено базу технічних засобів пропаганди та виховання, ми не збираємось сидіти й чекати «погоди біля моря», – зазначив полковник Володимир Яцентюк. – Усіма можливостями намагатимемося переконати керівництво, що тільки маючи поінформованого, освіченого і духовно багатого воїна, значно легше перемагати ворога в бою.
