Насамперед завдяки його творам широкому загалу відомі візуальні образи українських військовиків часів Української революції 1917‒1921 років та почасти боротьба Української Повстанської…
За останніх кілька днів російська ФСБ розповсюдила в ЗМІ два повідомлення про те, що в тимчасово окупованому Криму виявлені схрони з боєприпасами і вибухівкою, які місцеві мешканці обладнали нібито за завданнями українських спецслужб.
14 січня в російських медіа з’явилось повідомлення: «Чотири гранати і більш ніж 200 патронів виявили в ящику в покинутій будівлі на сході Криму», — розповіли виданню РБК у пресслужбі регіонального прикордонного управління ФСБ Росії.
У повідомленні йдеться про те, що ящик знайшли на незакінченому будівництві в населеному пункті Заповітне в Ленінському районі. У ньому були понад 200 патронів калібру 7,62 мм, граната «Ф-1», три гранати «РГ-42» і запали до них, чотири капсулі детонатора, а також імітаційний пороховий вибуховий пакет.
За кілька днів нова знахідка з гучним затриманням: «У Криму затримали чоловіка, який за завданням спецслужб України обладнав схрони з боєприпасами». Про це повідомляє «РІА Новини» з посиланням на заяву Центру громадських зв’язків ФСБ Росії.
У ЦГЗ ФСБ уточнили: тайники обладнані в Сімферополі. У них знайшли дев’ять електродетонаторів, три запали, детонатори уповільненої дії. Крім того, виявлено 5 кг бризантної вибухівки. Повідомлення ілюстрували фрагментами відео, на якому чиїсь руки в рукавичках випорпають із землі якісь пакуночки, розгортають їх і розкладають на землі різні предмети: запали, електродетонатори, шнури і пластикову пляшку з невідомою речовиною (за словами службістів ФСБ, бризантною вибухівкою).
Представники ФСБ, резюмуючи повідомлення, роблять висновки, що місцевий житель, який обладнав ці «схрони», «діяв за розпорядженнями українських спецслужб». Видання РБК повідомляє, що «Слідче управління ФСБ Росії в Криму і Севастополі порушило проти затриманого дві кримінальні справи — за ч. 2 ст. 222 КК РФ (незаконні придбання, передача, збут, зберігання, перевезення або носіння вогнепальної зброї, його основних частин, боєприпасів) і ч. 2 ст. 222.1 КК РФ (незаконні придбання, передача, збут, зберігання, перевезення або носіння вибухових речовин чи вибухових пристроїв)».
Але виникає досить цікаве питання. Далі РБК розповідає, що обидві частини звинувачення стосуються скоєння злочину групою осіб за попередньою змовою, але в повідомленні фігурує лише одна людина… Це говорить про те, що російські слідчі невдовзі «підберуть» до цієї справи і «групу за попередньою змовою», як часто вчиняють у Криму. Тобто схоплять невинних і «пришиють» їм причетність до схронів.
І взагалі, до самих повідомлень є дуже багато запитань. Перше — це час виникнення (вкиду) подібної інформації в ЗМІ. Наразі керівництво України і наші європейські й світові партнери активізували роботу щодо звільнення незаконно затриманих у Криму заручників. Цих людей, здебільшого кримських татар, звинувачують у тероризмі, фабрикуючи фальшиві кримінальні справи. Москва, під тиском світової спільноти, невдовзі буде змушена звільнити невинних людей, а подібні інформаційні «бомби» є певними «доказами» того, що її звинувачення мають під собою підґрунтя. Тому ФСБ, цілком вірогідно, саме створило і відзняло подібну «клоунаду», а тепер розповсюджує її в російських ЗМІ й тиражує за кордон.
На те, що інформація дуже сумнівна, вказує низка факторів. Перший —звідки на півострові могли взятись ці боєприпаси й вибухівка?
Те, що «вантаж» доставили через тимчасовий кордон на перешийку — майже виключено, адже російські прикордонники й ФСБ ретельно перевіряють тих, хто перетинає КПВВ. Тож дуже сумніваюсь, що ці небезпечні знахідки потрапили через перешийок. А ще, якби наші налагодили канал через контрольні пункти чи нелегальні стежки (перешийок дуже вузький і такі шляхи — нереальні), то в Криму було б чимало подібних «схронів» — це перше. А друге — коли-не-коли, та все ж хтось би і потрапив на кордоні під ретельний обшук, і тоді б про це ФСБ повідомляла в пресі, чого не було останні п’ять років.
Доставляти небезпечні вантажі через Керченську протоку навіть по Кримському мосту — невиправдано дорого й дуже небезпечно. Такий спосіб — це шлях через стаціонарний кордон і чималу територію Росії, де існує велика вірогідність «спалитись» на першому посту дорожньої поліції. І все це зважаючи на постійні заходи з «антитеррору», які проводять на південних російських теренах.
Досить мала вірогідність і того, що подібні предмети залишились ще з часів, коли українські військові покидали Крим. Тоді контроль за озброєнням, вибухівкою і боєприпасами був досить ретельним. Російські спецслужби, які «опікувались» виведенням наших частин і підрозділів, особливу увагу приділяли зброї й боєприпасам, рахували кожен патрон і снаряд. Тож передачу такого «вантажу» якимось «партизанам» вони навряд чи допустили б. Та й самі ці предмети (на відео) мають вигляд, що зберігались вони в іншому місці, а не майже 6 років пролежали в землі. Хоч і в Криму нині проблеми з водою і ґрунт досить сухий, але металеві елементи, навіть у водонепроникній плівці, мають дещо інший вигляд. Щось окислюється, щось змінює колір…
У схові виявлено всього дев’ять електродетонаторів, три запали, кілька детонаторів «уповільнювачів» і 5 кг бризантної вибухової речовини. Для пересічної людини ця інформація не несе певного навантаження. Але щоб зрозуміти, чи це багато вибухівки і для чого її вистачить, варто знати, що ж за «бризантну речовину» виявлено. Саме цієї інформації ФСБ не дає, хоча на відео видно, як із землі витягають дві пластикові пляшки з якоюсь субстанцією, схожою на пластид.
Що це насправді — відповідь дадуть лише фахівці, але 5 кілограмів такої вибухівки для серйозного теракту — досить небагато. Ним можна підірвати кілька автомобілів, проте, щоб зруйнувати дамби, мости, залізницю чи автомобільні дороги — замало.
Те, що саме на такі «теракти» натякають у ФСБ, говорить наявність певної кількості детонаторів. За задумом російських спеців, «українські терористи» знищуватимуть життєво необхідні об’єкти комунікацій та інфраструктуру. Такі «жахалки» добре впливають на свідомість цивільних, адже більшість цивільного населення не розуміє, що для подібних «диверсій» потрібно багато вибухівки і певний час для підготовки, що в сучасних умовах реалізувати вкрай складно.
