У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
Навколо земельного конфлікту між військовими та місцевою владою Одеси щодо аеродрому «Шкільний», який триває ще з 2017 року, знову сіються різні чутки. Зокрема на деяких інтернет-ресурсах з’явилися гучні заголовки нібито про ліквідацію військового аеродрому. Насправді, ця інформація не відповідає дійсності. Щоб розвіяти всі міфи стосовно цієї резонансної справи, кореспондент АрміяInform поспілкувався з начальником Південного територіального юридичного відділу Міністерства оборони України полковником юстиції Юрієм Добровим.
— Юрію Івановичу, як Ви можете прокоментувати інформацію, яка була поширена у мережі щодо ліквідації військового аеродрому?
— По-перше, на сьогодні жодна справа щодо військового аеродрому «Шкільний» не розглядається в Приморському районному суді міста Одеси. По-друге, якщо говорити відверто, інформація від початку була некоректна, адже деякі журналісти пишуть, що Приморський районний суд прийняв рішення про ліквідацію аеродрому «Шкільний». Проте це не відповідає суті рішення суду. Насправді суд відмовив у задоволенні позову, заявленого громадянином Кузаконь М. до Одеської міської ради про скасування рішень міської ради про передачу земельних ділянок загальною площею 94 гектари аеродрому «Шкільний» комунальним підприємствам. Саме він у тій справі був позивачем, а не Міністерство оборони України. Як активіст і небайдужий громадянин він, коли побачив відповідні рішення міської ради, звернувся до суду з проханням визнати їх такими, що не відповідають інтересам держави й порушують права громадян, мешканців міста Одеси, оскільки була порушена процедура під час підготовки та обговорення цього питання на сесії міської ради. У результаті суд ухвалив рішення про відмову громадянинові Кузаконю в задоволенні його позову, але водночас чітко прописав у рішенні, що землі військового аеродрому — це землі Міністерства оборони України. Тобто жодних рішень щодо ліквідації аеродрому суд не ухвалював.
— Якою є позиція Одеської міської ради в цій справі?
— Спочатку Одеська міська рада взагалі не визнавала факту існування військового аеродрому в межах міста.
Тобто вони стверджували, що територія аеродрому юридично не оформлена й не закріплена, адже, якщо зайти в кадастрову карту України, то там ніяких прав на цю земельну ділянку ні за ким не оформлено. І фактично Одеська міська рада своїм рішенням вилучила частину аеродрому (94 з 214 гектарів) і закріпила ці земельні ділянки за трьома комунальними підприємствами: «Міське капітальне будівництво», «Міськзелентрест» та «Одесміськелектротранс». Але, враховуючи, що ще до набуття Україною незалежності всі землі були державними і їхній статус як земель державної власності був визначений Законом України «Про власність» 1990 року, де було зазначено, що земельні ділянки, які використовуються військовими частинами є землями державної власності, землями оборони, саме спираючись на ці підстави, ми обґрунтовуємо свою позицію у суді. Адже фактично правовий статус на ці землі виник і не був припинений у встановленому законом порядку і для того, щоб Одеська міська рада могла ними розпорядитись, Кабінет Міністрів України та Міністерство оборони України повинні були подати відповідну заяву про відмову від земельної ділянки та передачу її з державної до комунальної власності. Такі випадки, насправді, трапляються. Наприклад, коли згідно з законом ми не плануємо надалі використовувати військове містечко, воно втрачає подальшу перспективу для потреб оборони, є випадки, коли Міністерство оборони України подає в органи місцевої влади клопотання про переведення цих земель у землі комунальної власності територіальної громади. У випадку щодо аеродрому «Шкільний» жодних подібних заяв від Міноборони не було.
— Що стало причиною передачі справи з Господарського суду Одеської області до Господарського суду міста Києва?
— Річ у тім, що матеріали, які містять державну таємницю, мають обмежений доступ, а тому їх, згідно з чинним законодавством (господарсько-процесуальним кодексом України), розглядають лише в Господарському суді міста Києва. Для того, щоб спростувати аргументи відповідача про те, що їм не відомо про існування військового аеродрому у межах міста Одеси, а також надати до суду додаткові документи, які свідчать про фактичне перебування на цій території військової частини А3571 та використання аеродрому за цільовим призначенням, зокрема формуляр аеродрому, що є документом з обмеженим доступом, ми передали справу до господарського суду міста Києва. Тому на сьогодні на розгляді перебуває 7 судових справ, з них шість у Києві й одна в Одесі. І нещодавно, 22 січня, я особисто брав участь у трьох судових засіданнях в господарському суді міста Києва, які відбувалися за позовом Міністерства оборони України до Одеської міської ради. Суддя досліджував обставини цієї справи, також до матеріалів справи були додані таємні документи — формуляр на аеродром. Наступне судове засідання призначено судом уже на 5 лютого 2020 року.
— Яка ситуація з аеродромом «Шкільний» наразі?
— Одеська міська рада зробила два важливі кроки для того, щоб повернути ці землі Міністерству оборони України. Вони свідчать про те, що процес поновлення порушених прав уже відбувається. Першим кроком стало те, що міськрада своїм рішенням від 30 жовтня 2019 року відкликала дозволи на використання цих земельних ділянок комунальними закладами, а другим — скасувала реєстрацію права користування цих комунальних підприємств цими земельними ділянками. Однак нині остаточне повернення земель, вилучених у Міністерства оборони України, ще не відбулося. Якщо ми зайдемо в кадастрову карту України, яка є загальнодоступною, то побачимо, що ця земельна ділянка і далі є комунальною власністю, тобто землею, що входить до меж міста Одеси й відноситься до власності її територіальної громади. Це не відповідає дійсності, що ми й доводимо в суді — військове містечко № 10 має статус земель державної власності, а за цільовим призначенням — це землі оборони. І наразі є два шляхи подальшого вирішення цього конфлікту.
— Які саме?
— Перший шлях — Одеська міська рада, що готова передати нам територію військового аеродрому, почне процес передачі після проведення комплексу землевпорядних робіт для оформлення топогеодезичних документів, на підставі яких вона прийме рішення про передачу земель Міністерству оборони України для їхнього використання для потреб ЗСУ. Але навіщо нам її надавати, якщо вона й так наша, просто була у незаконний спосіб вилучена? Тому більш прийнятним є інший шлях. Якщо суд визнає рішення Одеської міської ради незаконними, тим самим буде підтверджено статус земель як земель державної власності. Таким чином буде встановлено, що Одеська міська рада перевищила свої повноваження, розпорядившись землями державної власності, на що вона не мала законного права. Сподіваюся, що вже 5-6 лютого цього року у цій справі буде поставлено крапку та повністю відновлено права Міноборони на землі військового аеродрому «Шкільний».
Дякую за бесіду!
