Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Щоденно о 8.45 розпочинається церемонія ушанування захисників України, які загинули в різні роки цього дня. Меморіальний комплекс на території Міністерства оборони відвідують родичі загиблих героїв, друзі, побратими, колеги, керівники силових відомств, політики, відомі люди, закордонні гості…
Сьогодні на майданчик із Дзвоном Пам’яті прийшли матері десантників 93-ї бригади сержантів Віталія Нагорняка та В’ячеслава Лисенка, дочка нацгвардійця Ігоря Дідача, колеги прапорщика Віктора Сігаєва з Академії сухопутних військ та багато-багато інших гостей.
Відвідувачі Зали Пам’яті вшанували світлу пам’ять 12 військовослужбовців Збройних Сил та Національної гвардії України. Зрозуміло, що у дні п’ятої річниці героїчної оборони ДАПу найбільше загиблих було у січні 2015-го. Того дня ворог убив дев’ятьох синів України. 17 січня 2018 року внаслідок збройної агресії РФ загинули ще троє…
Диктор під час церемонії називає дні з найбільшою кількістю полеглих — у боях під Іловайськом, Луганськом, за Донецький аеропорт тощо. Але є й дні, коли військові підрозділи не зазнавали жодних втрат. Нині їх — 17. «Мріємо, аби таких днів не ставало менше», — зауважує ведучий церемонії.
Як розповів журналісту АрміяInform заступник директора Національного військово-історичного музею Олександр Филь, від початку 2020 року на стінах Зали Пам’яті зазначено 2678 прізвищ загиблих військовослужбовців та працівників силових структур.
