У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch оприлюднила звіт-доповідь за підсумками 2019 року, в якому розклала по поличках ситуацію із дотримання прав і свобод у понад ста країнах світу. Напередодні АрміяInform розповідала про ситуацію в Росії, в окупованому Криму та ОРДЛО, яку можна коротко визначити фразою: «Б’є — значить, любить».
Проте й вільній Україні в доповіді HRW присвячений окремий невеличкий розділ. Журналістка «Радіо Свобода» Анастасія Москвичова вивчила аналіз зменшення кількості постраждалих цивільних внаслідок бойових дій на Донбасі та поступ антикорупційної реформи, а ті проблеми й порушення, що залишилися актуальними з минулих років. Наприклад, Human Rights Watch продовжує критикувати складнощі перетину лінії розмежування в зоні конфлікту на Донбасі.
«Позитивні зміни: в березні влада скасувала терміни придатності для електронного пропуску, необхідного для проїзду через контактну лінію. У серпні влада надала електричний візок для водіння літніх людей та людей з інвалідністю через пішохідний пункт пропуску «Станиця Луганська». У листопаді завершили необхідний ремонт зруйнованого мосту на цьому пункті пропуску, що зменшить деякі небезпеки перетину КПВВ», — мовиться у тексті доповіді.
Також позитивно оцінюється приєднання України в листопаді минулого року до Декларації про безпеку шкіл ЮНІСЕФ, що містить зобов’язання, спрямовані на попередження й реагування на напади та використання закладів освіти у військових цілях у період збройного конфлікту, бо, за даними правозахисників, за шість років внаслідок конфлікту на Донбасі загинули 147 дітей.
Застарілі та актуальні дані про заручників
Однак деякі включені у нині оприлюднену доповідь дані є вже застарілими. Зокрема, там згаданий тільки один із двох обмінів утримуваними особами, вересневий. Тоді додому повернулися 35 українців — «в’язнів Кремля» та полонених моряків, а у Росію передали 35 російських і українських громадян, яких в Україні судили за різні кримінальні злочини.
Тим часом, 29 грудня, відбувся ще один обмін, про який у цій доповіді Human Rights Watch не згадується — із підтримуваними Росією угрупованнями «ДНР» і «ЛНР», що діють на окупованій частині Донбасу. Тоді на підконтрольну Україні територію повернулися 76 людей (зокрема, згадані у доповіді журналісти Станіслав Асєєв та Олег Галазюк), а Київ видав 124 особи.
Проте є ще одне згадане у доповіді ім’я цивільного заручника угруповання «ЛНР» — Сергій Русинов. Це 22-річний студент Луганського коледжу культури та мистецтв. Русинова ув’язнили за коментарі в мережі ВК, нині він перебуває в одній із колоній на непідконтрольній уряду України території Луганщини.
За даними представниці України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Валерії Лутковської, в полоні підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі залишається близько 300 людей.
Крим
Ситуації на анексованому Росією півострові присвячений окремий параграф доповіді Human Rights Watch. Зокрема правозахисники звертають увагу на продовження переслідувань кримських татар.
«Тільки в березні (2019 року. — Ред.) російська влада заарештувала 24 людей, більшість з яких була членами «Кримської солідарності», групи правової і соціальної підтримки сімей заарештованих за політичними мотивами. Всі були звинувачені у зв’язку з Хізб ут-Тахрір, панісламістським рухом, забороненим у Росії як «терористична» організація, але законним в Україні», — зазначили у HRW.
Свобода слова та вираження поглядів
Тут, посилаючись на дані «Інституту масової інформації», Human Rights Watch говорить про 11 випадків побиття і одне убивство журналістів у період з січня по липень 2019-го (з серпня по грудень ІМІ нарахував ще 12 побиттів медійників у різних регіонах України).
«У червні від серйозних травм голови помер журналіст-розслідувач Вадим Комаров, на якого у травні напали невідомі. У попередні роки він також зазнавав погроз і нападів. Слідчі пов’язали напад із його журналістською діяльністю. Слідство тривало на момент написання доповіді», — йдеться у тексті.
Згадується також розслідування убивства чиновниці та громадської активістки Катерини Гандзюк, у рамках якого до в’язниці відправили 5 чоловіків, яких визнали винними в організації та виконанні злочину, однак замовників так і не було встановлено слідством.
Окрім того, до цього параграфа HRW включає передання Росії в рамках вересневого обміну колишнього голови «РИА Новости Украина» Кирила Вишинського, а також те, що праворадикальна організація С14 виграла суд у «Громадського» за позовом про наклеп, коли журналісти назвала рух «неонацистським». Зазначається, що на момент написання доповіді тривав розгляд апеляції на цей вирок (у листопаді стало відомо, що «Громадське» програло суд другої інстанції також).
«У квітні парламент України ухвалив закон, який вимагає використовувати українську мову в більшості аспектів суспільного життя. Закон викликав занепокоєння щодо достатніх гарантій захисту та використання мов меншин», — також зазначається у цьому параграфі доповіді. Якихось пояснень щодо того, як самі аналітики HRW оцінюють події, які вони включили у доповідь, у тексті немає.
Злочини з мотивів ненависті
Натомість HRW високо оцінили роботу української поліції під час минулорічного Маршу рівності ЛГБТ-форуму KyivPride, хоча й зазначила, що у низці випадків робота правоохоронців у контексті захисту меншин ефективною не була, а окремі інциденти були пов’язані з порушеннями саме з боку силовиків.
«У квітні ультраправі активісти Києва зірвали Європейську лесбійську конференцію, намагаючись прорватися через поліцейський кордон та розбризкувати на заході сльозогінний газ. У квітні поліція Дніпра здійснила рейд на гей-клуб, змусивши клієнтів лежати на підлозі протягом години, використовуючи гомофобні вирази та знімаючи це на відео. Двоє людей отримали травми», — зазначається у доповіді правозахисників.
Правосуддя
Дві події вересня ознаменували значний прогрес щодо боротьби з корупцією: парламент проголосував за скасування депутатської недоторканності, а Вищий антикорупційний суд України нарешті почав роботу, зауважують автори доповіді. Також увага звертається на підписаний президентом закон про захист викривачів корупції.
Тим часом, на думку аналітиків HRW, перспективи правосуддя щодо злочинів, скоєних під час Майдану, і далі є непевними.
«Генеральна прокуратура ліквідувала Управління спецрозслідувань, яке вело справи Майдану та номінально передала їх до іншого слідчого органу, що призвело до фактичної зупинки розслідування», — зазначається у тексті документу.
Доповіді про ситуацію з правами людини у світі HRW цього року готує вже утридцяте. Цього разу ключовою загрозою правам людини у світі аналітики організації називають політику Китаю, чому присвячена передмова звіту.
