ТЕМИ
#СОЦЗАХИСТ #СПОРТ #РАШАБУМ #ЛАЙФХАКИ #ООС #КОРУПЦІЯ #ІНФОГРАФІКА

Із Туреччини в Балтію можливо перекидають свою ядерну зброю США ‒ в Росії паніка

20 Грудня 2019
Із Туреччини в Балтію можливо перекидають свою ядерну зброю США ‒ в Росії паніка

Деякі видання повідомляють, що США перекидають ядерну зброю з турецької бази Інджирлік в одну з країн Балтії. Нещодавно США ввели проти Туреччини економічні санкції за те, що Анкара придбала російські ЗРС С-400 «Тріумф». У відповідь президент Реджеп Тайїп Ердоган позбавив американців права експлуатувати авіабазу ‒ військовий аеродром Інджирлік, на якому базувались американські літаки (39-те авіакрило ВПС США).

50 американських ядерних бомб на турецькій авіабазі

База ВПС Інджирлік ‒ спадщина «холодної війни», за часів якої з неї стартували літаки-розвідники U-2. І дуже зручна для підтримки бойових дій на Близькому Сході. Під час «ліванської кризи» 1958 року США розмістили тут ударне угруповання з понад сотні літаків. У 2000-их під час бойових дій в Іраку і Афганістані її активно використовували як пункт підтримки і забезпечення авіації країн НАТО. Користувались нею в основному США й Туреччина, проте на Інджирліку розміщувалися контингенти Королівських ВПС Великобританії, німецьких Люфтваффе й інших союзників.

ВПС США тримають на авіабазі Інджирлік 5-тисячний контингент, в основному 39-те базове крило 3-ї повітряної армії Командування ВПС США в Європі й Африці. Воно забезпечує базування, логістику, управління і зв’язок авіаційних частин ВПС США у досить великому регіоні, включаючи Близький Схід. Це фактично найбільший «транспортно-авіаційний хаб» зі зв’язку американських сил в Іраку і Афганістані з командуванням. Також це база літаків-заправників ВПС США для підтримки дій авіації в Іраку і Сирії. Там є 57 прихистків для літаків і сховище з 50 тактичними ядерними авіабомбами В61. На ротаційній основі США там тримають підрозділи F-16, штурмовики А-10, літаки дальнього радіолокаційного виявлення та наведення Е-3, різноманітні розвідники й літаки-заправники КС-135, і транспортні літаки.

Досить важливою для США ця база була і під час війни в Сирії. Але головною особливістю стало розміщення на ній американської ядерної зброї.

Довгі роки про ядерне озброєння офіційно не говорили, і лише в середині жовтня президент США Дональд Трамп порушив це табу. Більш того, він не просто визнав, що воно там є, а й  публічно засумнівався в тому, що доступ до нього вдасться зберегти.

Проте ще навесні цього року член комітету з оборони Парламентської асамблеї НАТО, сенатор з Канади Джозеф Дей представив доповідь, перерахувавши місця розміщення 150 ядерних боєприпасів, що належать США у країнах Європи.

Як помітили ЗМІ, до появи звіту сенатора інформацію про американську ядерну зброю на європейському континенті ніколи і ніде офіційно не оприлюднювали. У своєму дослідженні під назвою «Нова ера ядерного стримування? Модернізація, контроль над озброєннями та ядерні сили союзників» канадський законодавець перерахував усі військові бази, де є сховища боєголовок: Кляйне-Брогель у Бельгії, Бюхель у Німеччині, Авіано і Геді-Торре в Італії , Волкель у Нідерландах та Інджирлік в Туреччині.

Публікація доповіді Джозефа Дея викликала гучний скандал. Зрештою, звіт видалили з сайта Парламентської асамблеї НАТО, а в доповіді за підсумками весняної сесії законодавчого органу Альянсу будь-які згадки про американську ядерну зброю в Європі й зовсім відсутні.

Попри це, американські незалежні дослідники кілька десятиліть згадували, що на базі ВПС США Інджирлік у Туреччині перебуває 50 нестратегічних авіабомб B61, що мають термоядерний заряд. Вони розташовані в Туреччині в рамках програми «Ядерний обмін» (Nuclear sharing) НАТО. Ця програма передбачала надання ядерних боєприпасів країнам Альянсу ‒ тим його членам, які не мали свого ядерного озброєння. При цьому країни, яким надали таку зброя, брали участь у розробці стратегії і тактики її застосування, вибирали й надавали своє обладнання та персонал.

Насправді виявилось, що ядерну зброю у рамках цієї програми надають тільки США, а розміщена вона на території Туреччини, Бельгії, Німеччини, Італії та Нідерландів. І тут мова саме про ядерні авіабомби. Ці країни не можуть застосовувати це озброєння самостійно – відповідні коди перебувають в руках американців. Самі ж бомби лежать у добре укріплених сховищах, їх контролюють і охороняють американські військові, і їх неможливо використати без спеціальних команд із Вашингтона.

Для активації детонатора необхідно ввести 12-значний код, інша комбінація цифр здатна вивести бомбу з ладу. При цьому всередині боєприпасів активується теплова батарея, яка випалює керуючу термоядерним зарядом електроніку. Але навіть у такому випадку в кожній B61 залишається плутоній, придатний для створення «брудної бомби» ‒ вона, можливо, і не викличе ядерного вибуху, а ось радіоактивне зараження ‒ цілком.

«Бомби-заручниці» через кризу в стосунках

Уперше про необхідність вивезення ядерних боєприпасів із бази Інджирлік у Вашингтоні заговорили в липні 2016-го, коли група турецьких військових спробувала здійснити військовий переворот у країні, захопивши кілька стратегічних об’єктів у шести містах, зокрема – столицю Анкару.

Під час заворушень турецька влада закрила повітряний простір в районі бази ВПС Інджирлік і на кілька годин ввела повну заборону на вильоти, так що американські літаки могли лише приземлятися, але не мали права залишати територію об’єкта. Крім того, протягом майже доби базу відключили від подачі електроенергії. Причиною, згідно з поясненнями турецької влади, стало те, що кілька військовиків, розквартированих на цій базі, були учасниками заколоту.

Деякі європейські інтернет-видання навіть повідомляли, що США перекидають ядерну зброю з Туреччини в Румунію на базу «Девеселу», де розташована американська система ПРО. Проте розголосу інформація не набула, а бомби, можливо, ще три роки зберігались в Туреччині.

Про можливе вивезення ядерних бомб з території Туреччини в американській столиці знову заговорили в липні цього року, коли, попри протести США та країн НАТО, Анкара підтвердила, що збирається придбати російські системи ППО С-400 «Тріумф». У Вашингтоні вважають: розміщення цих систем у безпосередній близькості від бази дозволить Москві отримати відомості про характеристики новітнього винищувача F-35, а також збирати дані про те, що відбувається на секретному об’єкті.

Стосунки США і Туреччини погіршилися у жовтні через те, що Анкара почала військову операцію в Сирії проти курдських загонів самооборони. Ці загони – ключові союзники Америки у боротьбі з бойовиками «Ісламської Держави», але в Туреччині їх вважають терористичними групами. 14 жовтня США навіть ввели антитурецькі санкції. Зі свого боку президент Реджеп Тайіп Ердоган заявив: його країна може закрити американські військові бази Інджирлік і Кюреджік у відповідь на введення таких санкцій.

Нині немає ніякої точної інформації про те, чи залишилася ця зброя на базі після заяви Трампа. Можливо, її вже вивезли звідти.

Напрямок польоту – Балтія

«Якщо через кризу стосунків між Анкарою і Вашингтоном ядерну зброю США вивезено із Туреччини, то найімовірнішим місцем зберігання для неї може стати Балтійський регіон, ‒ так вважають російські військові експерти. ‒ Подібний варіант розвитку подій не гарантує Латвії, Литві, Естонії миру і стабільності, навпаки ‒ обіцяє значне зниження рівня безпеки», ‒ вважають вони.

Російські видання, що спеціалізуються на оборонній тематиці, обговорюють ймовірність і алгоритми перекидання 50 тактичних ядерних авіабомб США з турецьких арсеналів у одну з країн Балтії.

«Вивіз ядерної зброї з Туреччини пов’язаний з масою труднощів. ‒ повідомляє видання «Русское оружие». ‒ Частина з них обумовлені американськими інструкціями: згідно з ними транспортування ядерних боєприпасів слід супроводжувати посиленими заходами безпеки ‒ зокрема, військово-транспортним літакам C-17 Globemaster зі спеціальної ескадрильї ВПС США, що перевозять ядерні матеріали, заборонено літати над районами «з нестабільною ситуацією». Це означає: шлях на схід і південь з Іджиліка їм закрито». Тобто американські «транспортники» можуть летіти лише в західному і північному напрямку.

І справді, за даними західних авіаційних ресурсів, базу Інджирлік 17 грудня оперативно покинули одразу 5 військово-транспортних бортів ВВС США: три важких військово-транспортних літака C-17A Globemaster, військово-транспортний літак підвищеної вантажопідйомності C-5M Galaxy і транспортний літак військового командування C-40B. «Якщо спеціально обладнані стратегічні військово-транспортні «Боїнги» C-17 Globemaster полетіли не порожніми, виникає питання ‒ куди?» ‒ запитує російське видання «Спутнік».

Звісно, жодних коментарів від Пентагону немає. За інформацією з ресурсів стеження за авіаперевезеннями, американські військово-транспортні літаки з авіабази Інджирлік попрямували… на північ Європи.

Із повним завантаженням (понад 55 тонн) і без дозаправки військово-транспортні «Боїнги» можуть пролетіти до 5000 км. Від бази Інджирлік до Балтійського регіону ‒ всього 2500 км.

На території Литви є потужний спеціально збудований і єдиний у країнах Балтії військовий арсенал НАТО – Мумайчай, придатний не лише для складування простого озброєння. Крім того, американці вже давно навчають військових льотчиків неядерних країн застосовувати ядерне озброєння. Пілоти НАТО вже кілька років поспіль вахтовим методом патрулюють балтійське небо. Літаки Альянсу, здатні нести ядерні боєприпаси, регулярно навідують за програмами різних візитів і навчань Литву, Латвію й Естонію. Авіабази поблизу Шауляя і Емарі часто використовують ВПС країн НАТО і партнерів.

До російського кордону – всього 300 кілометрів.

Після того, як виникло питання з ядерною зброєю, яку США зібрались перевезти з Туреччини в Балтію, за «парєбріком» почало дуже «пригорати». Російський генштаб терміново «занепокоївся»: Північноатлантичний альянс створює потужне угрупування сил на західних кордонах Росії.

«У Балтійському регіоні, в безпосередній близькості від Москви, Санкт-Петербурга і російських стратегічних об’єктів створена й послідовно нарощується інфраструктура НАТО для постійної дислокації ударних озброєнь і військових угруповань. Де гарантії, що на одному з етапів «стримування Росії» альянс не розмістить у країнах Балтії ядерну зброю?» ‒ заявляють в російському генеральному штабі. ‒ Причому тактичними ядерними авіабомбами В-61 загроза не обмежується (від Шауляя до російського кордону всього 300 кілометрів). Американські крилаті ракети «Томагавк» корабельного або авіаційного базування з акваторії Балтійського моря можуть долетіти до Уралу (2000 км), а ракети середньої дальності (до 5500 км) із країн Балтії здатні нанести удар по позиційних районах ракетних військ стратегічного призначення ЗС РФ на просторах Сибіру», ‒ в російському генштабі реально усвідомлюють: НАТО готове до масштабного воєнного конфлікту в цьому регіоні, й шансів для РФ тут дуже мало.

Сценарії з перекиданням ядерної зброї навіть цілком реальні, констатують воєнні експерти, якщо бойова авіація НАТО базується на колишніх радянських аеродромах, чому б не розмістити в такому зручному регіоні весь спектр озброєнь альянсу. В радянські часи на території Литви було кілька складів ядерної зброї. Найбільший підземний арсенал Прибалтійського військового округу розміщувався поблизу Радвілішкіса. Тактична ядерна зброя зберігалася у Лентварісі, Міцкунаї, Раудондварісі, Укмергі і Молетаї.

За Балтію говорить і той факт, що лідери інших європейських держав, під тиском громадськості, висловились досить категорично проти перекидання до них американської ядерної зброї. А країни Балтії як «нові партнери» скоріше погодяться таким кроком підняти власний рівень безпеки.

Кореспондент АрміяInform
Стежте за нами в Instagram
Blogger pool