Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Під час брифінгу в пресцентрі АрміяInform за участю першого заступника начальника Головного управління морально-психологічного забезпечення ЗС України полковника Володимира Яцентюка мова, зокрема, зайшла і про культурно-виховну й просвітницьку роботу будинків офіцерів. Їх у Збройних Силах налічують 21 разом із Центральним у Києві.
– Двадцять будинків офіцерів потребують часткового або навіть капітального ремонту, – зауважив Володимир Миколайович. – І якщо наповнити їхню роботу заходами пропаганди культурної спадщини українського народу, національно-історичних, наших бойових та військових традицій, сприяти розкриттю творчих здібностей і талантів серед військовиків ми спроможні, то на відновлення привабливого зовнішнього вигляду будівель та ремонт приміщень кошти виділяють мізерні.
Переважна більшість будівель, у яких розташовані військові заклади культури й дозвілля, побудовані в період 1950–1970-х. Є й більш «похилі» – аж із 19-го століття. І коли людина заходить у цю будівлю, вона ніби опиняється в радянському минулому з пофарбованими в ядуче синій колір стінами, вікнами, які від часу розсохлись, вбиральнями з вічними «ароматами». У молодої людини виникає цілком обґрунтоване бажання чим швидше покинути приміщення й податися до нічного клубу або боулінгу, де набагато комфортніше і розваг більше. Здебільшого штабні посадовці виправдовують таке становище з осередками культури та дозвілля війною і необхідністю спрямовувати кошти на військову техніку та озброєння.
Полковник Яцентюк навів досить відомий факт, коли під час Другої світової прем’єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль відмовився від пропозиції одного з міністрів скоротити витрати на культуру заради оборони. «А за що ми тоді воюємо?» – запитав Черчилль.
Чи знайдеться у нас свій Черчилль – невідомо, а поки ж Головне управління МПЗ передало будинки офіцерів у підпорядкування видам Збройних Сил. За словами Володимира Яцентюка, керівникам на місцях буде видніше, як ефективніше використовувати будинки офіцерів у рамках культурно-просвітницької роботи. Чи вирішить перепідпорядкування всі проблеми, питання риторичне…
Про всяк випадок інформація для роздумів: будівля нинішнього Центрального будинку офіцерів у столиці зводилась у 1914–1918 роках, у період Першої світової війни!
