За своїм змістом вони різняться настільки гранично, що свідчать про два цілковито протилежні, абсолютно несумісні між собою світогляди. Українське «Ніколи знову!» постало…
Незвичайний спосіб реабілітації військовослужбовців, які відновлюються після важких поранень, контузій і травм практикує одеський волонтер Вадим Громов.
Річ у тім, що Вадим — професійний льотчик, людина нескінченно закохана в небо й авіацію. Кілька років тому він заснував в Одесі авіакомпанію, що нині базується на аеродромі «Гідропорт» і має в своєму складі кілька повітряних суден. Авіакомпанія готує льотчиків, займається авіаперевезеннями, а також ремонтує літаки й авіаційні двигуни.
Із початку російської агресії Вадим бере активну участь у волонтерському русі. Неодноразово виїжджав у район проведення АТО/ООС. Передавав у підрозділи на передовій прилади нічного бачення, тепловізори, генератори та багато іншого. Тоді, спілкуючись із військовослужбовцями, з’ясував, що багато хлопців, які зазнали поранень, потребують повноцінної реабілітації — і не лише медичної, а й психологічної.
Дізнався, хто з атовців потребує такої допомоги й запропонував їм пройти курс реабілітації… Проте не в санаторії чи на курорті, а під куполом парашута. Причому відшукав не просто поранених військовослужбовців, а тих, хто переніс ампутації. Медики на початку ставилися до такої вигадки з недовірою, пояснюючи свої аргументи тим, що і здоровій людині непросто з парашутом стрибнути, а пораненому без ноги чи руки це взагалі не під силу.
Однак Вадим Громов спростував переконання медиків. Торік у червні двоє учасників АТО — Андрій Сальник і Василь Стуженко, які перенесли важкі ампутації ніг і рук, — підкорили небо, виконавши перший у своєму житті тандемний стрибок. Досить було побачити щасливі обличчя чоловіків після приземлення, щоб зрозуміти, наскільки для них це важливо — почуватися повноцінними людьми, здатними керувати власним тілом. Їхній приклад надихнув Вадима Громова та його товаришів. Вони стали запрошувати учасників АТО/ООС, що потребують реабілітації, на свою базу в «Гідропорт», де навчали їх практичним прийомам парашутної справи, демонстрували авіапарк, організовували тандемні стрибки і польоти на двомісному спортивному літаку з інструктором.
— Раніше я, звичайно, літав на великому пасажирському літаку, проте тут зовсім інші відчуття, — ділитися своїми враженнями сержант В’ячеслав Сопілко, який після важкого поранення в 2016 році майже рік був прикутий до ліжка. — Ти перебуваєш лише вдвох з інструктором у безкрайньому повітряному океані і ширяєш у ньому, наче птах. Дух перехоплює, коли літак різко злітає вгору, а потім стрімко несеться до землі. А яка ж земля красива, коли дивишся на неї з висоти, особливо влітку. Все потопає в зелені, навколо жовті смужки полів і зелені острови лісів. Краса!
— Приємно спостерігати, як змінюється в польоті обличчя людини, — розповідає Вадим Громов. — Воно стає світлим і щасливим, ніби усмішка дитини. Адже не секрет, що багато з тих, хто пройшов пекло війни, хто втрачав товаришів і випробував на собі страждання від ран, важко адаптуються до звичайного життя. Особливо їх пригнічує байдужість або неприязнь з боку інших людей, суспільства. Ми намагаємося повернути їм віру в себе, свої сили й можливості. Стрибки та польоти дають хлопцям відмінний позитивний заряд і дарують хороші емоції на все життя.
Сьогодні понад сотню учасників бойових дій на Донбасі пройшли реабілітацію на базі авіакомпанії одеського волонтера Вадима Громова. У планах у Вадима організувати для ветеранів війни на Донбасі спеціальні курси з вивчення авіатехніки та пілотування.
Фото з архіву Вадима Громова
