Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Незвичайний спосіб реабілітації військовослужбовців, які відновлюються після важких поранень, контузій і травм практикує одеський волонтер Вадим Громов.
Річ у тім, що Вадим — професійний льотчик, людина нескінченно закохана в небо й авіацію. Кілька років тому він заснував в Одесі авіакомпанію, що нині базується на аеродромі «Гідропорт» і має в своєму складі кілька повітряних суден. Авіакомпанія готує льотчиків, займається авіаперевезеннями, а також ремонтує літаки й авіаційні двигуни.
Із початку російської агресії Вадим бере активну участь у волонтерському русі. Неодноразово виїжджав у район проведення АТО/ООС. Передавав у підрозділи на передовій прилади нічного бачення, тепловізори, генератори та багато іншого. Тоді, спілкуючись із військовослужбовцями, з’ясував, що багато хлопців, які зазнали поранень, потребують повноцінної реабілітації — і не лише медичної, а й психологічної.
Дізнався, хто з атовців потребує такої допомоги й запропонував їм пройти курс реабілітації… Проте не в санаторії чи на курорті, а під куполом парашута. Причому відшукав не просто поранених військовослужбовців, а тих, хто переніс ампутації. Медики на початку ставилися до такої вигадки з недовірою, пояснюючи свої аргументи тим, що і здоровій людині непросто з парашутом стрибнути, а пораненому без ноги чи руки це взагалі не під силу.
Однак Вадим Громов спростував переконання медиків. Торік у червні двоє учасників АТО — Андрій Сальник і Василь Стуженко, які перенесли важкі ампутації ніг і рук, — підкорили небо, виконавши перший у своєму житті тандемний стрибок. Досить було побачити щасливі обличчя чоловіків після приземлення, щоб зрозуміти, наскільки для них це важливо — почуватися повноцінними людьми, здатними керувати власним тілом. Їхній приклад надихнув Вадима Громова та його товаришів. Вони стали запрошувати учасників АТО/ООС, що потребують реабілітації, на свою базу в «Гідропорт», де навчали їх практичним прийомам парашутної справи, демонстрували авіапарк, організовували тандемні стрибки і польоти на двомісному спортивному літаку з інструктором.
— Раніше я, звичайно, літав на великому пасажирському літаку, проте тут зовсім інші відчуття, — ділитися своїми враженнями сержант В’ячеслав Сопілко, який після важкого поранення в 2016 році майже рік був прикутий до ліжка. — Ти перебуваєш лише вдвох з інструктором у безкрайньому повітряному океані і ширяєш у ньому, наче птах. Дух перехоплює, коли літак різко злітає вгору, а потім стрімко несеться до землі. А яка ж земля красива, коли дивишся на неї з висоти, особливо влітку. Все потопає в зелені, навколо жовті смужки полів і зелені острови лісів. Краса!
— Приємно спостерігати, як змінюється в польоті обличчя людини, — розповідає Вадим Громов. — Воно стає світлим і щасливим, ніби усмішка дитини. Адже не секрет, що багато з тих, хто пройшов пекло війни, хто втрачав товаришів і випробував на собі страждання від ран, важко адаптуються до звичайного життя. Особливо їх пригнічує байдужість або неприязнь з боку інших людей, суспільства. Ми намагаємося повернути їм віру в себе, свої сили й можливості. Стрибки та польоти дають хлопцям відмінний позитивний заряд і дарують хороші емоції на все життя.
Сьогодні понад сотню учасників бойових дій на Донбасі пройшли реабілітацію на базі авіакомпанії одеського волонтера Вадима Громова. У планах у Вадима організувати для ветеранів війни на Донбасі спеціальні курси з вивчення авіатехніки та пілотування.
Фото з архіву Вадима Громова
