Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
У Кропивницькому відбулося врочисте відкриття меморіальних табличок на честь загиблих на Донбасі жителів обласного центру — Сергія Сєнчева і Володимира Степанка. Обидва герої були офіцерами Збройних Сил України. Підполковник Сергій Сєнчев служив заступником командира 3-го полку спеціального призначення з виховної роботи. Закінчивши Донецьке вище військово-політичне училище й Одеський національний університет за спеціальністю «Психологія», здобув дві вищі освіти. Брав участь у визволенні Слов’янська і Краматорська, в боях за Донецький аеропорт. 4 серпня 2014 року повівши в атаку поблизу Савур-Могили спецпризначенців, загинув від множинних осколкових і кульових поранень.
Заступник командира 42-го окремого мотопіхотного батальйону майор Володимир Степанок народився в Криму, закінчив військове училище ще в радянські часи. Брав участь у Революції гідності. Влітку 2014 року вирушив на Схід, де загинув 26 січня 2015-го під час виконання бойового завдання під Дебальцевим. У його бойову машину влучив протитанковий реактивний снаряд.
Обидва українські офіцери нагороджені орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно). На честь Сергія Сєнчева перейменована вулиця Повітрянофлотська у Кропивницькому. Іменем Володимира Степанка також названа вулиця в Балашівському мікрорайоні обласного центру.
Так збіглося, що військовослужбовці не просто жили в одному місті, а були сусідами по будинку. Тому не випадково, що за ініціативою громадськості, рідних, бойових побратимів меморіальні таблички з іменами офіцерів, які героїчно загинули у боротьбі за незалежність та цілісність нашої держави, з’явилися на фасаді будинку № 59 на вулиці Сергія Сєнчева. І хоча в мирному житті вони не були знайомі, війна та спільна пам’ять українців об’єднала їхні героїчні долі.
