Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Як зробити вивчення історії цікавим для молоді? Як перетворити процес сидіння на уроках і парах чи в архівах на живе спілкування? За розв’язання цього завдання взялися викладачі історичного факультету Вінницького педагогічного університету. Створивши громадську організацію «Подільська спадщина», вони започаткували проєкт «Національна революція 1917–1921 років на Поділлі».
– Наш проєкт функціонує вже другий рік у межах національно-патріотичного виховання обласної програми, яке курує Департамент соціальної та молодіжної політики ОДА, – розповів кандидат історичних наук, доцент Павло Кравченко, голова «Подільської спадщини». – Це короткі, на 8-10 хвилин, документальні фільми про маловідомі чи зовсім невідомі загалу сторінки Української революції на Поділлі. У молодіжному центрі «Квадрат» ми презентували студентам і викладачам фільм, присвячений 1919–1921 рокам.
Усі серії фільму створила громадська організація, учасники якої є фаховими істориками й викладачами університету. Вони пишуть сценарій, підбирають історичний матеріал, кіно- та фотохроніку. Торік у Вінниці та області презентовано першу частину фільму про події 1917–1918 рр. Як зазначає Павло Кравченко, їхній проєкт містить багато краєзнавчого матеріалу, якого в інтернеті обмаль. Тому вчителі, особливо з районів, стикаються з труднощами під час вивчення історії рідного краю, адже не кожен має змогу працювати безпосередньо з документами.
– В основу фільму покладені спогади очевидців, документи з обласного державного архіву, нещодавно розсекречені матеріали архіву СБУ. Фільм розсилаємо з розробленими методичними рекомендаціями у навчальні заклади регіону. Вже маємо зворотний зв’язок. У нових серіях врахували зауваження і пропозиції від самих вчителів.
Є зворотний зв’язок і з молоддю. Так, Андрій, студент-третьокурсник, поділився із АрміяInform враженнями після перегляду фільму:
– Як студенту-історику більшість із показаного у фільмі мені відомо. Проте на парах вивчаємо все, що загалом відбувалося в Україні. Фільм показує хронологію подій на теренах сучасної Вінниччини. Так, невідомим мені був факт, що засновник польської армії Юзеф Пілсудський зустрічався на Вінниччині із Симоном Петлюрою. Сподобався і такий цікавий хід авторів: у фільмі розповідають про події, які того часу відбувалися в світі й ніяк не пов’язані з Україною. Я, наприклад, дізнався, що 1921 року Коко Шанель презентувала свій парфум №5. Такі контрасти, а також візуалізація історії допомагають кращому запам’ятовуванню. Після показу фільму в залі зав’язалася дискусія. Зокрема пролунала думка, що історію України дуже часто переписують і вже не знаєш, чому вірити. На що Павло Кравченко навів простий приклад.
– У 1970-х вийшла 8-томна історія УРСР без жодної згадки про Універсали Центральної Ради, Соборність України тощо. Де на догоду радянській пропаганді образи Петлюри, Скоропадського, Бандери інтерпретували як найжахливіших злочинців, а національно-визвольний момент цих років повністю відкинуто. Але історія набагато складніша. Тому і потрібні такі проєкти, аби по частинках, ґрунтуючись на реальних спогадах, відтворювати нашу минувшину.
