Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 6 грудня 2025 року Президент України присвоїв 152 окремій єгерській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…
В одеському військово-історичному музеї Військово-Морських Сил ЗС України розгорнуто пересувну виставку «Блокпост пам’яті». Вона тривалий час мандрує містами й представлена у вітринах, де зібрано понад 1000 експонатів. Серед них – документи і речі полеглих військових ЗСУ, бійців добровольчих батальйонів, Національної гвардії України, підрозділів МВС та СБУ.
Прострелені ікони й фотографії воїнів
Концептуально виставка розділена на дві частини. Перша – це речі загиблих військових, зібрані під час реалізації гуманітарного проєкту Збройних Сил «Евакуація-200». Друга — особисті речі, передані рідними героїв. Всі вони свідчать про жахіття війни: уламки від розірваних снарядів і мін, прострелені ікони, обгорілі книги, фотографії воїнів та їхні речі. Вони дбайливо розкладені на столах. І в кожному відкритому патронному ящику – історія полеглого воїна.
- Виставка розповідає про солдатів, тіла яких «Евакуація-200» доставила з непідконтрольної території, і після впізнання повернула батькам, – говорить керівник пошукової групи Павло Нетьосов. – Взагалі ми почали працювати в цьому напрямку, бо зрозуміли: є величезна прірва між повідомленнями з телевізора і реальним станом речей. Навіть зараз, через п’ять років після її початку, як не прикро, більшість українців дуже мало знає про цю війну.
Відкрити людям очі, донести позицію українських військових і розповісти про те, що майже щодня на фронті гинуть наші воїни – саме це поставили собі за мету організатори виставки.
Слід використовувати досвід Ізраїлю та США
За словами Павла Нетьосова, оповіщення родичів загиблих – це найбільше випробування. Він знає всіх рідних, які стоять за кожним експонатом. І неабияк розчарований, що в роботі з ними досі користуються «совковою» спадщиною.
- На жаль, з 2014 року так нічого і не змінилося. Як це робили п’ять років тому, так і досі роблять. Жодних зрушень на краще. А Україні слід використовувати досвід Ізраїлю, США й інших країн, треба вчитися у них, як правильно працювати. Наприклад, у них є окремі структури чи відділи з підготовленими кадрами, на які покладено місію сповіщення родин про загибель військових. У нас же за час бойових дій нічого подібного не створено, – розповідає Павло Нетьосов.
Медаль знайшла героя
Олександр Попов 2014-го був волонтером у пошуковій місії. Одним з тих, кому довелось шукати рештки понівечених тіл бійців, діставати їх з обгорілої техніки, розпізнавати в суцільному місиві бруду й металу останки. Поволі оглядаючи експонати, на очах Сашка з’явилися підступні чоловічі сльози, як свідчення того, що час лікує не всі рани.
До слова, під час відкриття виставки Олександра Попова нагородили відзнакою начальника Генерального штабу ЗСУ нагрудним знаком «За заслуги перед Збройними Силами України».
Нагадаємо, що під час візиту до Одеси виставку «Блокпост пам’яті», розгорнуту на морському вокзалі, навідали Генсек НАТО Єнс Столтенберг та Північноатлантична рада, віцепрем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба, Міністр оборони України Андрій Загороднюк.
Наталія Задверняк, АрміяInform
