Досі навколо станції існує 30-кілометрова зона відчуження. Унаслідок аварії близько 5 млн гектарів земель виведено із сільськогосподарського користування. Досі людство стикається з наслідками цієї аварії….
Директор департаменту воєнної політики, стратегічного планування та міжнародного співробітництва Міністерства оборони України Олег Меліхов розповів кореспонденту АрміяInform про курс України до НАТО, перехід ЗСУ до J-структури, зміни у напрямку мовної підготовки військових та стратегію воєнної безпеки.
Ми продовжимо рух до колективної безпекової «парасолі»
— Олеже Анатолійовичу, розкажіть, які основні цілі поставлені у сфері воєнної політики України?
— Насамперед – це відбиття збройної агресії Російської Федерації проти України. Також забезпечення обороноздатності нашої держави на рівні, достатньому для запобігання виникненню збройного конфлікту, а в разі виникнення – для його локалізації і нейтралізації. Важливою є участь України у реалізації спільної політики безпеки і оборони Європейського Союзу.
Звичайно ж, серед пріоритетів – удосконалення системи забезпечення воєнної безпеки, яка гарантувала б надійний захист держави від зовнішніх і внутрішніх загроз, гідне сприйняття України на міжнародному рівні та відповідність критеріям членства України в ЄС і НАТО.
— Коли розроблять нову Стратегію національної безпеки України?
— Визначені цілі та завдання воєнної політики мають довгостроковий характер. Їх можуть уточнювати з урахуванням змін безпекового середовища, умов соціально-економічного розвитку країни, спроможностей сил оборони за результатами оборонного огляду, який Міноборони розпочало в травні 2019-го. На основі нової Стратегії національної безпеки України буде розроблено Стратегію воєнної безпеки України, що визначить шляхи досягнення цілей та реалізації пріоритетів державної політики у воєнній сфері, обороні та військовому будівництві на довгострокову перспективу.
— Міністр оборони України вкотре підтвердив незмінність курсу на вступ до НАТО і перехід на стандарти Альянсу. Що відбуватиметься далі?
— Курс України щодо членства в ЄС та НАТО набув конституційної гарантії незворотності. Отже, йдемо до колективної безпекової «парасолі».
Свідченням євроатлантичного курсу України є ухвалені документи оборонного планування, які ми опрацьовували разом з іноземними радниками: Стратегічний оборонний бюлетень, Закон України «Про національну безпеку України», нова конституційна норма. Відтак на період до 2020 року включно опрацюванню підлягають понад 200 стандартів й інших керівних документів Альянсу з різних питань. Зокрема оборонного планування, застосування видів і родів ЗС України, логістики, розвідки, військової поліції, медзабезпечення, професіоналізації війська тощо. Фахівці зауважують, що достатній рівень для вступу в Альянс, впровадження стандартів НАТО і розвитку оборонних спроможностей чітко не визначено.
Головна практична мета стандартизації – оперативна й технічна сумісність управлінських, бойових, розвідувальних, забезпечувальних та інших органів і систем.
Перехід на J-структуру триває
— У Генеральному штабі триває перехід на J-структуру, наскільки цей процес наблизить ЗСУ до типової структури штабів НАТО?
— Загалом реформування ЗС України передбачає реалізацію декількох важливих стратегічних цілей щодо розвитку системи управління, вдосконалення оборонного планування, набуття спроможностей виконувати завдання з оборони держави, створення єдиної системи логістики, вдосконалення системи медзабезпечення, професіоналізації і створення військового резерву.
На виконання першої цілі вже проведено розмежування функцій і реорганізацію органів військового управління відповідно до принципів, прийнятих в Альянсі. Задля наближення до типової структури штабів НАТО, в Генеральному штабі триває перехід на J-структуру з розробленням єдиного штату. Вже реформовані Головне управління персоналу, Головне оперативне управління, Головне управління оборонного та мобілізаційного планування. Сформовані головні управління: логістики та підготовки, військово-медичне, Управління безпеки військової служби ЗСУ. Це забезпечує перехід до перспективної системи органів управління Збройних Сил та набуття належних спроможностей Генштабом та Об’єднаним оперативним штабом.
Розпочато впровадження натовського методу оборонного планування на основі спроможностей, що гармонізує оборонне і бюджетне планування. Міністр оборони затвердив «Рекомендації з оборонного планування на основі спроможностей у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України» та «Рекомендації з порядку організації оцінювання спроможностей у Збройних Силах України, Єдиний перелік (каталог) спроможностей Міністерства оборони України та Збройних Сил України» і «Функціональні групи спроможностей».
Наразі планування заходів і видатків розвитку та підтримання спроможностей ЗСУ на короткострокову перспективу відбувається відповідно до цілей, визначених Стратегічним оборонним бюлетенем України і Державною програмою розвитку Збройних Сил України на період до 2020 року. Нині триває комплексний огляд сектору безпеки і оборони.
Отже, Україна має ще чимало зробити, аби відповідати критеріям до вступу в НАТО. У самому Альянсі визнають: наша держава непогано впоралася із багатьма завданнями, які ще кілька років тому здавалися нездоланними.
— Які етапи проходили країни колишнього соцтабору, що вже перебувають під «парасолею» НАТО? І як наші партнери оцінюють виконану Києвом «домашню роботу»?
— Із моменту створення НАТО відбулося сім хвиль розширення і кількість членів Альянсу зросла з 12-ти країн-засновників (1949) до 29-ти (2017).
Перші три хвилі розширення — приєднання Греції та Туреччини (1952), Західної Німеччини (1955), Іспанії (1982) відбулися під час Холодної війни, коли основною мотивацією прийняття нових членів були стратегічні міркування. Інакше кажучи, під «парасолю» брали прозахідні держави, здатні посилити Північноатлантичний альянс у протистоянні з СРСР і його сателітами з Варшавського договору. Згодом в Альянсу з’явилися інші вимоги.
Країни, які прагнуть вступити до нього, повинні поважати цінності, закріплені у Північноатлантичному договорі, й відповідати певним політичним, економічним і військовим критеріям. Це є і ефективний демократичний політичний устрій з ринковою економікою, і забезпечення прав національних меншин, зобов’язання розв’язувати конфлікти мирним шляхом. А ще – здатність і готовність забезпечувати військовий внесок у рамках операцій під проводом Альянсу, відданість принципам демократичних цивільно-військових відносин.
Основним досягненням оборонної реформи за п’ять років стало стримування російської збройної агресії на Сході України. Наші партнери наразі говорять про успішні кроки на шляху оборонної реформи в напрямках оборонного планування, системи керівництва силами оборони та розвитку бойових спроможностей. Мета оборонної реформи, визначена в Стратегічному оборонному бюлетені України, поступово і планово досягається. Безумовно, є проблеми, але їх за підтримки наших партнерів вчасно вирішують.
У місіях ООН беруть участь 283 військовослужбовці ЗСУ
— Чи готова Україна розширити участь наших військових у міжнародних місіях ООН та НАТО?
— Ми продовжуємо участь в операціях під егідою ООН та під проводом НАТО. За ці півтора року ми вже подвоїли свою військову присутність у Місії НАТО «Рішуча підтримка» (з 10 до 21 особи та 2 мінно-пошукових собаки ЗСУ). До кінця цього року плануємо заповнити в складі Місії 29 посад (27 військовослужбовців та 2 мінно-пошукових собаки). Український інженерний підрозділ продовжує виконувати завдання в Косові, до кінця цього року його чисельність збільшиться з 40 до 50 осіб. Також ми направляємо персонал до тренувальної місії НАТО в Іраку – нині опрацьовуємо внутрішньодержавні процедури. Україна планує долучитися до операції «Морський охоронець». Очікуємо на відповідні рішення Північноатлантичної ради НАТО.
Натепер у місіях ООН беруть участь 283 військовослужбовці ЗС України. Зокрема це національний контингент – 250 (Місія ООН зі стабілізації у Демократичній Республіці Конго). Національний персонал — 33 (Місія ООН зі стабілізації у Демократичній Республіці Конго (12), Місія ООН у Косово (2), Місія ООН у Республіці Південний Судан (4), Тимчасові сили ООН із забезпечення безпеки в Аб’єй (6), Сили ООН з підтримання миру на Кіпрі (1), Багатопрофільна інтегрована Місія ООН зі стабілізації в Малі (8).
Розширення нашої участі в місіях ООН принципово можливо за умови наявності відповідного звернення від Організації й наявності відповідних фахівців ЗСУ.
— Чи збільшилася кількість годин вивчення іноземної мови у військових вишах?
— У Міноборони розроблено та затверджено міністром Статут проєкту «Розвиток системи військової освіти та підготовки військових фахівців». Імплементація проєкту триватиме з 01 вересня 2019 року до 26 грудня 2025-го. Вже опрацьовано проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (з питань військової освіти та науки)», а Міністр оборони України затвердив «Основні засади мовної підготовки особового складу в системі Міністерства оборони України» на підставі стандарту НАТО STANAG 6001 (у 5-й редакції). В освітній процес запроваджено сучасні інформаційні, інформаційно-комунікаційні та особистісно-орієнтовані педагогічні методики й технології дистанційного навчання відповідно до стандартів НАТО. Тому в комплексі це сприятиме тому, що наші військові якісно зможуть вивчати іноземні мови.
