Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
«Яворівський фотоархів УПА» − одна з унікальних фотопам’яток визвольної боротьби українського народу за незалежність у 40-50 роках ХХ століття — проливає світло правди на історію повстанського руху.
Названо архів так через віднайдення в гуцульському селі Яворів Косівського району Івано-Франківщини, розташованому в Карпатах. Чимало яворівчан у роки Першої світової воювали в лавах Українських Січових Стрільців (УСС), зокрема у складі знаної Гуцульської сотні, а під час Другої світової вступили до ОУН та УПА, виконували функції станичних, харчових і постачальників (своєрідна «служба тилу»), зв’язкових. У борні загинуло понад 20 осіб, 74 заарештовано і засуджено на тривалі строки тюрем та таборів, а під час операції «Захід» у 1947-му з села виселено до Сибіру й Казахстану два десятки родин — загалом 52 особи.
Архів випадково знайшла родина Кіщуків на своєму обійсті 24 червня 1999 року. Того дня під час прибирання подвір’я виявлено дві скляні банки, закопані під розваленою прибудовою. В одній, очевидно, були документи, а в іншій — фотоплівки-негативи, що добре збереглися, бо кришку банки залили смолою. А ось перша розгерметизувалась, туди потрапила вода і папери, серед яких міг бути опис знімків, утрачено.
Знахідку передали фотографу-любителю Василю Гуменюку зі Львова, зусиллями якого розпочалось друге життя архіву. Спільно з однодумцями він організував пересувні фотовиставки, знімки публікували в регіональних і центральних ЗМІ. Задля ідентифікації людей на світлинах опитували ветеранів УПА, членів їхніх родин та старожилів краю.
Фотоархів складається з 216-ти чорно-білих негативів, на яких знято вояків УПА, цивільних помічників, побут підпілля. Встановлено, що сюжети зняті щонайменше п’ятьма фотографами в інтервалі 1945 ‒ 1951 роки на терені Буковини, Гуцульщини, Прикарпаття і в румунських Карпатах. Можливо, географія подій ширша, але переконливі дані про це відсутні; пошуки тривають.
Вагомим свідченням того, що УПА — не суто галицько-волинський феномен, як прагне переконати ворожа пропаганда, а явище загальноукраїнського масштабу, є те, що на знімках зображені вихідці не тільки з Гуцульщини, Тернопільщини, Львівщини, Буковини і Волині, а й повстанці з Чернігівщини і навіть… Донеччини!
Узагальнюють біографічні дані упізнаних вояків. Упродовж 20-х років вдалось ідентифікувати 98 із загального обсягу понад 300 осіб.
Також у «Яворівському фотоархіві УПА» містяться 27 світлин, на яких зафіксовано рейд на територію Румунії в червні-липні 1949 року. Він мав за мету встановити зв’язок із румунським антикомуністичним підпіллям. Радянська пропаганда писала, що то був «розбійний наліт банди на територію сусідньої соціалістичної країни». Цей фотозвіт дозволив підготувати до друку історичну розвідку про маловідому сторінку діяльності повстанців.
Робота з упізнання вояків із «Яворівського фотоархіву» триває. Так, повстанця Івана Михайлюка ‒ «Скорого» надійно ідентифіковано лише влітку 2019-го, і цьому сприяли розсекречені документи МҐБ.
