Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Гелікоптер впевнено мчить після успішно виконаного завдання. Аж раптом — удар, сиплеться скло в кабіну, пілот за штурвалом дивом рятує очі… Екіпаж бачить в кабіні закривавленого лелеку. Стає зрозуміло, що саме птах спричинив інцидент у повітрі. Екстрена посадка борта! Нерви, ризик, необхідний ремонт борта…
Статистика зіткнення військових бортів із птахами — не шокуюча, однак проблема існує і часом обходиться державі у немаленькі кошти. Наприклад, минулого року навіть двигун на літаку довелось замінювати після «орнітологічної пригоди». Чутлива до пошкоджень турбіна моментально вийшла з ладу.
Над тим, аби мінімізувати контакт із пернатими, працюють фахівці метеослужби Командування Повітряних Сил. Та і закордонні фахівці підтверджують важливість інвестиції у цю галузь. Кажуть, що один долар, вкладений у метеослужбу, економить військовій авіації мінімум вісім доларів.
Саме нині в період початку міграції птахів ситуація в небі є непростою. Цьогоріч тепла погода тримається відносно довго, і птахи не надто поспішають в теплі краї. Це вносить свої корективи в льотні плани. Тож фахівці щодня ретельно оцінюють ситуацію, готують орнітологічні дані, вказують особливості та ризики…
— Зіткнення із птахами є загальносвітовою проблемою. Фактор природи, як і сто років тому, так і тепер впливає на безпеку польотів. Птахи не запитують нас, селяться там, де їм зручно, поблизу аеродромів зокрема, — розповідає начальник авіаційно-метеорологічної служби підполковник Іван Любченко. — Коли я служив у бригаді транспортної авіації, бачив, як на розпорядок польотів неабияк впливають птахи. Зграї ворон ночували в конкретному місці, бо там було тепліше, а кожного ранку після сходу сонця тягнулись на сміттєзвалище через аеродром. За півгодини до заходу сонця вони знову повертались. Тож командир знав, що в цей час небажано приймати літаки через високу ймовірність зіткнення.
У Командуванні розповідають, що хоч від пташок і може бути багато лиха, борються з ними на аеродромах виключно мирно — відлякуванням механічними опудалами, дзеркальними кулями, біоакустичними установками… Усе це робить територію непривабливою для пташок. Про жорстокі методи, типу пасток чи відстрілювань, мова не йде.
Іван Любченко розповідає, що найбільше зіткнень відбувається на невеликій висоті при зльоті чи посадці. Частіше за все пташки «влітають» у техніку влітку, а також в період осінніх-весняних міграцій. Буквально минулого тижня літак бригади транспортної авіації зловив пернатого.
— Ведемо детально статистику зіткнень літаків із птахами. Попри зростання інтенсивності польотів загальна кількість інцидентів по рокам не збільшується, — говорить Іван Любченко. — Найнебезпечнішими для наших широт залишаються сови, кажани, лелеки, кобчики. Звісно, чим більша за розміром пташка, тим більше лиха вона може наробити. Але й маленькі пташки, що летять великими зграями, є досить непередбачуваними.
І хоч робота фахівців авіаційно-метеорологічної служби не надто помітна на перший погляд, її важливість важко переоцінити. Кожен попереджений пілот, який поводить себе обачніше, кожен літак, що не злетів під час критичної небезпеки, — дорогого варті. А запитання: «Хто в небі хазяїн?», схоже, ще довго залишатиметься риторичним…
