Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Під час стратегічного командно-штабного навчання «Грім-2019», фінальним етапом якого керував особисто президент Росії Володимир Путін, сталася нештатна ситуація. Атомний підводний крейсер К-44 «Рязань», що входить до складу 25-ї дивізії підводних човнів Тихоокеанського флоту, здійснив лише один пуск міжконтинентальної балістичної ракети (МБР) Р-29Р по полігону «Чижа», а не два, як анонсував на брифінгу т.в.о начальника Головного управління міжнародного військового співробітництва Євген Ільїн. Друга Р-29Р не вийшла з шахтної пускової установки, й субмарина повернулася в пункт постійного базування з невідстріляною ракетою.
Позаштатна ситуація могла статися через відмову деяких систем підводного човна, через які проходить команда про пуск. Точні причини належить з’ясувати спеціальній комісії з представників командування Тихоокеанського флоту, Головного штабу ВМФ та оборонної промисловості, йдеться на російському сайті «Ведомости».
Ракета Р-29Р входить до складу комплексу Д-9Р, який ще за радянських часів встановлювали на човнах проєкту 667БДР «Кальмар». «Рязань» – остання субмарина цього типу, що перебуває на бойовому чергуванні: всіх її попередників утилізували, або вони чекають на утилізацію.
На момент прийняття на озброєння у 1977 році Р-29Р зробила революцію в бойовому ракетобудуванні: це перша у світі МБР морського базування, що оснащена головною частиною з індивідуальним наведенням бойових блоків. Зараз основною рідинною морською ракетою є вдосконалена «Синева», яку серійно виробляє Красноярський машинобудівний завод і яку встановлено на човни проєкту 667БДРМ.
Пуски Р-29Р під час навчань були необхідні для продовження їхнього ресурсу, який і без того фактично вичерпано, – наголошує інсайдер, близький до Головного штабу ВМФ Росії.
