Саме таку неофіційну назву отримали перші в історії випробування взаємодії пілотованого літака з дроном зі штучним інтелектом в ролі напарника на авіабазі Еглін у Флориді (США)…
Представник Департаменту воєнної політики стратегічного планування та міжнародного співробітництва МОУ, начальник відділу співробітництва з міжнародними організаціями Петро Канана розповів кореспонденту АрміяInform про Трастові фонди НАТО та шлях України до Альянсу.
– Пане Петре, розкажіть, що таке Трастові фонди НАТО?
– Трастові фонди НАТО є механізмом надання цільової практичної допомоги державам-партнерам із питань їхньої демілітаризації та проведення оборонної реформи. Створюються трастові фонди НАТО на добровільній основі окремими державами-членами та партнерами Альянсу на запит реципієнта (держави-партнера, що потребує допомоги у вирішенні якоїсь проблеми, що є наслідком перебування у соціалістичному таборі, керівництво якого було у Москві). Управління та фінансування проєктів здійснюється керівною радою, що створюється зацікавленими державами-членами та партнерами Альянсу. Політику трастових фондів у НАТО було запроваджено в 2000 р. з метою надання допомоги державам-партнерам у безпечному знищенні запасів протипіхотних мін у рамках їхніх зобов’язань за Оттавською конвенцією. Перший такий проєкт було започатковано в Україні, після чого низка подібних проєктів стартувала в Балканських країнах та інших державах Східної Європи.
– Скільки в Україні існує Трастових фондів НАТО?
– Усього для України започатковано 8 Трастових фондів НАТО. Перший Трастовий фонд – з утилізації в Україні легких озброєнь, стрілецької зброї, звичайних боєприпасів та протипіхотних мін типу ПФМ-1 – започаткований в рамках програми «Партнерство заради миру» ще у 2002 році. Наступний –Трастовий фонд з утилізації радіоактивних відходів, які утворилися в результаті військових програм Збройних сил СРСР з метою безпечного перезахоронення радіоактивних відходів, започаткований у 2011 році.
Крім згаданих 2-х Трастових фондів, після початку агресії Росії проти нашої держави започатковано 6 нових ТФ НАТО на підтримку України. Вони спрямовані на поліпшення системи управління і зв’язку, логістики, реабілітації та перекваліфікації колишніх військовослужбовців, а також на розмінування та протидію саморобним вибуховим пристроям.
– Яку користь отримує Міністерство оборони України від реалізації проєктів в рамках Трастових фондів НАТО?
– Відповідь на це запитання знаходиться у назвах Трастових фондів та проєктів, які реалізуються в їхніх рамках, оскільки їхня дія спрямована на проведення реформ сектору безпеки і оборони України.
На теперішній час Міністерство оборони України як основний отримувач допомоги, залучено до реалізації заходів 4-х Трастових фондів:
з удосконалення системи командування, управління зв’язку та обміну інформацією;
з реформування системи логістики та стандартизації;
з утилізації в Україні легких озброєнь, стрілецької зброї, звичайних боєприпасів та протипіхотних мін типу ПФМ-1;
з розмінування та протидії саморобним вибуховим пристроям.
Крім того, Міністерство оборони як неосновний отримувач допомоги бере участь у реалізації проєктів 4-х Трастових фондів: із кіберзахисту, зі створення системи зміни військової кар’єри на професійну цивільну, з медичної реабілітації та з безпечного перезахоронення радіоактивних джерел.
– Розкажіть, чому деякі країни виділяють Україні гроші, а інші – якісь технічні засоби. Як вирішується питання, хто і чим саме допоможе?
– Будь-яка держава-член НАТО, що виявила добру волю і вирішила допомогти Україні на її запит, сама вирішує, у який спосіб ця допомога може бути надана: або грошима, або у вигляді консультативно-дорадчої допомоги, або шляхом надання технічної допомоги. Така держава бере на себе роль держави-лідера і запрошує інших приєднатися. Трастовий фонд формується за правилами міжнародного секретаріату НАТО. Внески інших держав-донорів (відповідно до їхнього власного рішення) також можуть бути у вигляді грошей, дорадчої допомоги або матеріально-технічного забезпечення.
– Скільки наразі іноземних радників працює в Україні?
– Кількість іноземних радників постійно варіюється. Коли війна з Росією (гаряча фаза) була на піку, їх було приблизно 38, а зараз їхня кількість трішки зменшилась.
– Відомо, що не всі країни хочуть, щоб Україна була членом НАТО. Що нам необхідно зробити, щоб змінити ставлення тих, хто не бачить нашу державу в Альянсі?
– Нам необхідно проводити реформи в державі. В НАТО приймають не Збройні Сили, а всю державу. На сучасному етапі НАТО очікує від України реалізації у повному обсязі Закону України «Про національну безпеку України». Відбувається моніторинг його реалізації, насамперед запровадження демократичного цивільного контролю над сектором безпеки і оборони. Якість і повнота виконання взятих на себе зобов’язань демонструє тенденцію. Якщо тенденція позитивна – змінюється і ставлення до держави, що твердо вирішила набути членства в Альянсі. В НАТО запрошують держави зі стійкою тенденцією розвитку демократії.
– Чи є проблемою недосконале знання іноземної мови серед військовослужбовців?
– Є, і не тільки серед військовослужбовців. У проведенні реформ Україна використовує механізм – річні національні програми, які є похідною від Плану дій щодо набуття членства в НАТО (ПДЧ). Отже, в одному із положень ПДЧ (затверджений Північноатлантичною радою ще в 1999 році) написано: будь-яка держава, яка вирішила для себе стати членом НАТО (країна аспірант) повинна бути готовою зайняти всі для неї виділені місця в агенціях і командуваннях НАТО (на стратегічному і оперативному рівнях). Без знання англійської мови це завдання виконати неможливо. Для виконання цього завдання необхідно організувати процес всередині держави таким чином, щоб кар’єру робили тільки ті офіцери, солдати, сержанти і державні службовці, які володіють англійською мовою і розуміють, що таке євроатлантичні підходи і стандарти.
– Україна наразі працює над документом щодо самооцінки своїх євроатлантичних реформ за рік. Розкажіть, що це таке?
– Як ми з вами з’ясували, хід реформ у секторі безпеки і оборони відображається у річних національних програмах (РНП). Хочу зазначити, що РНП-2019 формувалася на основі Стратегічного оборонного бюлетеня. Результати виконання РНП оцінюються Україною (самооцінка) та Альянсом. Документ, у якому відображається самооцінка, узагальнює МЗС. Проєкт самооцінки вже підготовлено для вивчення у штаб-квартирі НАТО. На основі зазначеного, відбудуться консультації з Альянсом. Зокрема в листопаді ц.р. представники Альянсу відвідають Україну, проведуть консультації з усіма представниками сектору безпеки і оборони. І приблизно в грудні буде підготовлена оцінка НАТО на базі самооцінки України.
– Як іноземні країни оцінюють успіхи України у реформуванні?
– Позитивно. Наприкінці жовтня в Україні буде засідання Комісії Україна-НАТО на рівні послів. В Україну приїде Північноатлантична рада на чолі з Генсеком НАТО. Під час візиту заплановані зустрічі на найвищому державному рівні, одним із питань для обговорення буде саме процес реформувань у нашій державі.
Бесіду вела Олена Степанюк
