Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
На Львівщині завершилися змагання на найкращий розвідувальний взвод. Першість виборола команда Сухопутних військ Збройних Сил України.
Пройшли тилами 100 кілометрів та знищили вузол зв’язку
Напередодні Дня воєнної розвідки України на Львівщині відбулась церемонія закриття та нагородження переможця та призерів змагання на найкращий розвідувальний взвод Збройних Сил України.
За підсумками дев’яти етапів змагань, які проводилися протягом тижня і фактично не зупинялися ні вдень, ні вночі, перемогу здобула команда Сухопутних військ Збройних Сил України. Другу сходинку п’єдесталу поділили між собою розвідники Національної гвардії України і команда Військової академії з Одеси, третє – за морськими піхотинцями, які представляли Військово-Морські Сили.
Як зауважив начальник розвідувального управління – заступник начальника штабу Сухопутних військ з розвідки полковник Андрій Мельник, підготовка особового складу, який залучався цього року, була на порядок вища за попередній. Люди були згуртовані та мотивовані. Такі змагання дають насамперед змогу особовому складу підрозділів перевірити рівень своєї навченості, психологічну здатність долати складні умови обстановки, подивитись, як працюють колеги з інших структур сектору безпеки нашої держави.
– Взагалі змагання проходили на єдиній тактичній обстановці. За легендою навчань, противник перейшов до оборони на визначеному рубежі й розвідвзводам було поставлено завдання вийти в тил противника, виявити його командний пункт та типові елементи управління, зокрема польовий вузол зв’язку. І всі етапи, що були передбачені змаганнями, імітували саме це завдання. А створений командно-спостережний пункт розвідбату контролював цей процес і приймав доповіді на контрольних точках від своїх підрозділів, – розповів заступник начальника розвідувального управління штабу командування Сухопутних війсь полковник Валерій Маркін.
Що було найважчим за цей період, я запитав у безпосередніх учасників змагань.
– Для мене це смуга перешкод. І останній етап – це відрив від противника або 10-кілометровий марш-кидок. Такі змагання перш за все загартовують фізично і морально, та, безумовно, згуртовують колектив, – поділився своїми враженнями командир групи «Ахіл».
– Дійсно, коли вже всі м’язи забиті й залишається відірватися від противника, і треба виконати цю крайню задачу з останніх сил – це найважче. Це при тому, що перед цим ми находили лісами і полями більше 100 кілометрів! Цей досвід – хороший кладень у бойову роботу. На Львівщині схожа місцевість із Луганською областю. Тому обстановка, в якій ми виконували завдання, відповідала дійсності. Все було максимально наближено до завдань в ООС. Що ми там не можемо собі дозволити – це стрільбу, яку виконували тут, на полігоні. Все решта, як там…за лінією, – зауважив розвідник із позивним «Тігра», який ходив у тил противника більше десяти разів.
– Тут в основному все було націлено на витривалість і психологічну складову. Нам з Півдня було дуже важко одночасно боротися з холодом і проливним дощем, проходити десятки кілометрів глиняними дорогами і густими лісами. Але ми вистояли. І це для колективу, який сформувався напередодні змагань, уже велика перемога, – розповів командир морпіхів «Зьома».
За словами головного розвідника Сухопутних військ полковника Андрія Мельника, ці змагання тільки підтвердили, що наші кажани здатні виконати всі завдання за призначенням. Вони є витривалими, розумними та кмітливими, добре володіють зброєю, а головне – націлені на виконання поставленої задачі, якою б складною вона не була.
У день професійного свята хочеться побажати їм лише таких мирних тренувань за хорошого стану здоров’я, а коли доведеться піти за лінію…тоді щасливого повернення до своїх.
Приємним сюрпризом для учасників змагань стали грошові винагороди від Міністра оборони трійці призерів. Взвод, який посів перше місце, отримав сертифікат на майже 200 тисяч гривень, колективи, які вибороли друге і третє місця, відповідно 180500 і 161500 гривень.
І наостанок, давайте через світлини пройдемо з учасниками змагань ще раз ті перипетії і моменти, які, гадаю, розвідникам запам’яталися найбільше. Це і подолання смуги перешкоди, і тактична підготовка, і водна переправа, і стрільба та багато іншого, що гартували характер наших розвідників, і через які ми тільки можемо собі уявити, які складні завдання стоять перед нашими розвідувальними частинами та підрозділами.
