Невелика група офіцерів й аналітиків поставила під сумнів домінуючу доктрину важких літаків і довела, що майбутнє повітряних боїв — за маневреними, швидкими та порівняно недорогими машинами….
Боєць із передової про нові мобільні будиночки: «Якщо почнеться артобстріл, сюди ніхто не побіжить ховатися. Одне попадання — і його просто не стане. Краще в бліндаж»…
Навіщо пластикові вікна під землею?
Бійці ЗСУ, які захищають країну від агресора у складі Об’єднаних сил, другий тиждень тестують нові модульні будиночки на передовій. Говорять, що вони значно комфортніші від бліндажів, проте непридатні до використання на передовій. Причина — відсутність броньованого захисту, тобто, в разі влучання ворожого снаряда будуть знищені разом із людьми всередині.
Командир роти Віталій Іванович, бійці якого тестують шестимісний модуль, показує позиції і нове житло:
— Ось дивіться, привезли нам ці будиночки ще з самого ранку, — емоційно розповідає ротний. — Приїхав величезний трейлер, кран зі стрілою, бульдозер, екскаватор. Роботи зі встановлення закінчили тільки під вечір. Гуркіт стояв добрячий весь день. Аж москалі повилазили дивитися, що це у нас відбувається. Добре, що у нас перемир’я нині. А якби ні? Від наших позицій до ворожих від 400 до 1200 метрів. З СПГ дістають, з ДШК дістають, навіть із ПКМа дістають. Як думаєте, дав би ворог нам їх установити? Може і дав би, щоб потім вночі всіх накрити. Вони ж бачили, де працювала техніка. На передовій приховано зробити всі роботи просто неможливо.
Іванович розповідає, що кілька місяців тому саме по цих позиціях гатив ворог. За півгодини прилетіло 32 міни. Людей урятувало міцне перекриття бліндажів.
— Для цього будиночку багато не треба, — каже офіцер. — Вистачить кілька влучань. Наслідок — даремна робота і витрачені кошти. Головне завдання командирів — зберегти життя особовому складу. Про це також постійно наголошує начальник Генерального штабу. Тому вкопуємося якнайглибше. Будиночок теж закопали. Завдяки відсутності санвузла і комунікацій удалося опустити його глибоко під землю. Зробили перекриття з потужних колод у три накати, все як годиться.
До внутрішнього оснащення у бійців мінімальні зауваження. Загалом які і щодо ергономічності розміщення поличок, тумбочок, робочого столу. Хлопці невибагливі і раді будь-якому поліпшенню комфорту. Щоправда, не розуміють навіщо пластикові вікна під землею. Ще один недолік — немає запасного виходу з модуля. А відповідно до заходів безпеки він повинен бути.
А в декого умови у ППД гірше, аніж у нових модулях на передовій
На позиціях сусідньої роти тестують ще одну модифікацію житлового модуля — на чотири спальних місця зі зручностями всередині. Воїнів бентежить його ціна — майже півмільйона гривень за обшитий зсередини контейнер з ліжками і санвузлом та з комунікаціями і агрегатами. Кажуть: «Ось зараз його установимо, підключимо, а потім поїдемо на ротацію, а будиночок залишиться, якщо його ворог не знищить. А в нас же немає ППД, ви знаєте? Бригада живе по полігонах у палатках із 2015-го року!»
Демонструє модуль Максим — оператор-навідник бойової розвідувальної машини.
— Ось такий житловий модуль на чотири спальних місця зі зручностями всередині привезли минулого тижня, — розповідає він. — Усередині є туалет, умивальник, душова, кондиціонер. Будиночок комфортабельний, хороший, чимось подібний на блок у гуртожитку. Це значно краще, ніж жити в палатках з буржуйками, дровами, димом і чадним газом. Є кондиціонер і електричне опалення. Виходить цікава ситуація: на передових позиціях поблизу окупованої Горлівки маємо ліпші умови, ніж після ротації.
Максим переймається, що через вузли забезпечення й комунікації санвузла такий модуль не можна глибоко вкопати. Це головний мінус. Використовувати його можна тільки на поверхні, а це — ризики.
— Влучання снаряда — і будиночка просто не стане. Гадаю, ставити їх треба подалі від передової, де ризики прильотів мінімальні. Якщо почнеться артобстріл, сюди ніхто не побіжить ховатися. Одне влучання — і його просто не стане. Краще в бліндаж…
