Запорукою спроможності оперативно обмінюватися тактичною інформацією для обох винищувачів стало використання системи зв’язку Link 16, яку інколи умовно називають «військовий Wi-Fi»…
АрміяInform провела опитування військовослужбовців у Хмельницькому, Старокостянтинівському і Кам’янець-Подільському військових гарнізонах щодо рішення суду про призупинення переходу на харчування за каталогом військових частин ЗСУ.
Повернутися до аутсорсингу – пересісти з «мерседеса» на «запорожець»
Полковник Юрій Школьний, заступник начальника Хмельницького гарнізону з тилу:
— Я – начальник тилу військової частини, яка в листопаді 2017 року перейшла на каталог. Скажу відверто, повернутися до аутсорсингу – це все одно, що пересісти з нового «мерседеса» на старий горбатий «запорожець».
Нині фактично маємо розширення каталогу продуктів з 30 позицій до 400! Контролюємо якість і кількість продуктів харчування (Авт. — фірма замовляла, привозила, отримувала і готувала. Ні командир, ні начпрод не мали права втручатися у цей процес). У стаціонарній їдальні та в польових умовах (у районі ООС, зокрема) їжу готують військові кухарі, які таким чином підтримують фаховий рівень. Маємо винятково позитивні відгуки наших військових про розмаїття, якість і смак приготованих страв. Розширений асортимент продуктів дає змогу проводити тематичні дні національних кухонь різних народів світу.
Стіл від «фірмачів»: якість приготування їжі на «3+»
Підполковник Юрій Нечитайло, заступник командира 48-ї Кам’янець-Подільської інженерної бригади:
— Наша бригада мала перейти на харчування за каталогом цього місяця. Нині її надає одна з фірм за умовами аутсорсингу. Скажу відверто, і це буде думка 90 % особового складу: якість приготування їжі на «3+». Та найголовніше – умови, в яких харчуються військовослужбовці, а вони — жахливі. Їдальні давно потрібен ремонт, причому далеко не косметичний. Дирекція своїм кухарям, які справді важко тут працюють, платить мізерну зарплатню.
До призупинення процесу переходу війська на харчування за каталогом ставлюся дуже негативно. Вважаю це рішення суду тимчасовим непорозумінням. Упевнений: найближчим часом нас годуватимуть не «фірмачі», а наші військові кухарі.
«Не завжди на моєму домашньому столі є те, що ми їмо в полковій їдальні»
Старший солдат Олександр П., розвідник 8-го окремого полку спеціального призначення:
— Наша військова частина на харчування за каталогом перейшла ще майже два роки тому. Я служу тут неповні п’ять. Тож пам’ятаю, як було, і знаю, як є. Це небо і земля. Скажу по правді, не завжди на моєму домашньому столі є те, що ми їмо в полковій їдальні. Якщо нас повернуть до підходів у харчуванні, підбору продуктів і якості приготування їжі, як це було 4-5 років тому, ми звичайно витримаємо і звикнемося.
Але… це буде добрячий крок назад.
А того суддю, який ухвалив це рішення, я пропоную призвати в ту військову частину, де ще досі недоварюють кашу, їдять чорні макарони й кип’ятять у баняках чай!
Спочатку оновлення обладнання їдальні, а потім перехід на каталог
Підполковник Василь Фесун, заступник командира 7-ї бригади тактичної авіації імені Петра Франка:
— Перейти на харчування за каталогом наша бригада мала 27 серпня. У нас непідготовлена база для цього переходу — котли старого зразка, ще 1970-х років. І їх недостатньо. Фірма, яка тепер займається організацією харчування, не вкладає кошти у розвиток матеріальної бази, в заміну обладнання на нове і сучасне, тому що договір підписують тільки на рік.
Тому я за те, щоб перехід нашої бригади на новий вид харчування був перенесений. До того часу, коли надійдуть кошти на оновлення обладнання їдальні. Так, як це зроблено у 8-му полку спеціального призначення, навчальних центрах і в Академії сухопутних військ у Львові.
Зруйновані сподівання
Сержант Максим В., кранівник окремого інженерно-аеродромного батальйону:
— У нашому гарнізоні є військові частини, які вже давно перейшли на новий тип харчування, завдяки цьому мають на столах вибір кількох перших, других страв, свіжі фрукти, йогурти, салати, соки чи газовані напої. Ми такі сніданки, обіди і вечері лише в районі ООС куштували. Відверто кажучи, у своїй військовій частині почуваємося дещо обмеженими. Адже так само служимо, виконуємо обов’язки за призначенням не гірше інших, стараємося, з відряджень не вибуваємо. Сподівалися, що найближчий місяць-два теж харчуватимемося, як кажуть, «як білі люди». А тут — ні! Якийсь там суд, за чиїмось там позовом намагається керувати організацією харчування військовослужбовців у Збройних Силах. Вважаю це абсурдом.
Фото з архіву Андрія Агєєва
